Коментуючи біблійну розповідь про всесвітній потоп під час загальної аудієнції, Папа Франциск зазначив, що подібно до праведного старця Ноя, якого Бог обрав, аби дати людству другий шанс, літні люди покликані піклуватися про молоде покоління та застерігати їх від зіпсуття.

«Побачив Господь, що людська злоба на землі велика та що всі думки й помисли сердець увесь час тільки злі, і жалував, що створив людину на землі, тож на серці йому стало важко; і сказав: “Знищу з лиця землі людину, яку я сотворив: людину, скотину, плазунів і птиць піднебесних, бо каюсь, що створив їх”. Та Ной здобув ласку в очах Господніх» (Бут 6, 5-8), – цей уривок із старозавітної Книги Буття став основою для катехизи, яку Папа Франциск виголосив під час загальної аудієнції в середу, 16 березня 2022 р., що відбулася в залі Павла VI у Ватикані.

Почуття безпорадності перед обличчям зла

Святіший Отець зазначив, що перед обличчям зла нас часто охоплює почуття безпорадності, й навіть може спадати думка, що, можливо, було б краще і не народжуватися. Він зауважив, що тепер нерідко можна спостерігати два протилежні уявлення щодо майбутнього: з одного боку, існує «оптимізм вічної молодості, що живиться надзвичайними досягненнями технологій»; з іншого боку, чимало людей зосереджені на уявленні про остаточне знищення людства через можливу атомну війну.

Світ рятує старенький Ной

В згаданому біблійному уривку зазначається, що справу порятунку життя на землі від тління та потопу Бог доручає найстаршому з усіх – праведному Ною. «Невже старість врятує світ? Як це зрозуміти? Яким чином старість врятує світ?» – ці запитання, які закономірно можуть виникнути в багатьох із нас, озвучив Папа Франциск. Відповідаючи на них, Святіший Отець підкреслив, що доки нормальне життя наповнене добробутом, ніхто з нас не хоче думати про те, що позбавляє його справедливості та любові, ми не хочемо думати про проблеми, війни, людські нещастя, бідність і зло. «Мені добре, і мені байдуже до інших», – такі несвідомі думки, за словами Папи, ведуть наше життя до гниття. Така байдужість затьмарює сумління людини і мимоволі вчиняє її співучасником зла.

Натомість, старість, як підкреслив Єпископ Риму, це той період в житті людини, коли вона здатна усвідомити оману способу життя, одержимого насолодою та позбавленого внутрішньої глибини, позбавленого думки, жертовності, краси і правди, справедливості й любові. Він додав, що особлива чутливість літніх людей до всього, що вчиняє нас людьми, повинна надихати всіх.

Старість, що бореться із зіпсуттям

«Сьогодні мудрість похилих віком дуже потрібна для того, аби боротися із зіпсуттям, – наголосив Наступник святого Петра. – Нові покоління очікують від нас, старих людей, пророчого слова, яке відкриває двері на нові перспективи, що виходять за межі цього байдужого світу зіпсуття, цього звикання до всього гнилого». Отже, сенс старості, як підкреслив він, полягає в тому, що аби бути пророками, що викривають зіпсованість, ділячись також і своїм негативним досвідом.

Папа зауважив, що не всі люди похилого віку здатні стати такими пророками, бо не досягли зрілості, і мають ті самі погані звички, що і молоді. Натомість, слід наслідувати приклад Ноя, який «не проповідує, не скаржиться, він не звинувачує інших, а піклується про майбутнє покоління, яке перебуває в небезпеці». «Ми, похилі віком, – додав він, – повинні піклуватися про молодь, про дітей, що є в небезпеці».

На завершення Святіший Отець закликав літніх людей, пам’ятати про їхню відповідальність за те, аби застерігати людей від зіпсуття, від способу життя, в якому здається, що все дозволено. «Світ потребує сильних молодих людей, які прямують вперед, і мудрих літніх людей. Просімо у Господа благодаті мудрості», – сказав він.

Джерело – vaticannews.va