Проповідь Апостольського Адміністратора Мукачівської дієцезії єпископа Миколи Лучка

13 березня 2022 р. Б. у мукачівському кафедральному соборі св. Мартина

Ніхто з нас не думав, що ця війна триватиме 18 днів. Ніхто з нас не знає, коли вона закінчиться. Як тут жити? З цією непевністю, страхами? Якщо ми раніше задавали питання «Чому?» То зараз: «Як далі жити?».

Кожен з нас, який отримує новий день – це наш обов’язок. Жити на повноту. Вибирати життя. Ісус каже: «Я є Дорога, Я є Істина, Я є Життя». Відповіддю на питання «Як жити?» – глибоко з’єднатись з Богом тут, на землі. Учні отримали чітку вказівку, голос з Неба пролунав: «Це – Син Мій вибраний! Його слухайте!» Ісуса слухайте! Чи чуєш голос Ісуса у своєму серці? Що говорить до тебе Ісус? Нам потрібно докласти зусиль, щоб виплисти на глибину, вийти на гору, почути голос Бога, як тобі далі жити.

Голос нашого ворога діє через страх: «бійся майбутнього, страждань, що буде нестача…». Якщо у нас звучить цей голос – це не голос Ісуса. Він навіює безнадію і темне майбутнє. Якщо бачиш своє майбутнє у темряві – там нема надії. Там нема Бога. Це – голос ворога, який «як лев рикаючий ходить, шукаючи, кого б пожерти». Він хоче налякати нас, заморозити у депресії і пожерти.

Пора глибше навернутися. Прийшов той час. Багато наших страхів зафіксовано на земному, на матеріальному. Коли ми зафіксовані на цих страхах – ми є ворогами хреста Христового. Якщо тільки про земне думаємо – апостол Павло каже: «їх кінець – загибель, їхній бог – черево, сором – їхня слава». Земні блага добрі, Господь їх нам дав. Але якщо вони опанували нас – нас має на гачку диявол. Апостол Павло каже: «наше громадянство на небесах, і звідти отримуємо Спасителя».

Звідки очікуєш спасіння? Від НАТО? Від припинення війни? Ми це чекаємо – але це не спасіння… Від людей не отримаємо спасіння. Де твоє серце? Спасіння – від Господа Ісуса Христа.

Ці 18 днів ставлять до нас питання: «Наскільки глибоко довіряємо Богові?». Відповідь чітка і проста: Його слухайте! Ісуса слухайте! Ісус каже: «довіряй Мені! Я проведу тебе через це! Я – з тобою! Я – поряд! Так, це – болісно, це – хресна дорога, але довіряй мені! Не жахайся! Жахаючись, довіряй Мені!». Якщо ми не чуємо цей голос – прийшов час, щоб навернутися.

Джерело: Veritas