Недільні роздуми над Євангелієм (Лк 6, 17. 20-26)

Коронавірус – це хвороба тіла, яка є вже кілька років. Якщо хтось з нас думає, що якби тільки не було цієї хвороби, якби ми були здорові – ми би були щасливими. У що ми покладаємо свою надію? У тіло, у здоров’я…

Здоров’я не найважливіше. Якщо ти не здоровий, то ти нещасний, бо покладаєш свою надію на тіло. Можна бути щасливим, будучи хворим.

Якщо людина думає, що вона нещасна, бо має недостатньо коштів. На що тоді покладає надію? – На себе і на людей.

Те, що я на грошах хочу збудувати щастя стає місцем прокляття, бо починаю нарікати, боятися, осуджувати, і заглиблююся у темряву. Якщо покладаю надію на Господа і вірю, що Він поведе мене потрібними стежками. Вірю, що Він мене проведе, і навіть ця криза стане місцем мого звільнення і навернення – то покладаю надію на Нього! Навіть якщо буду убогим – буду «у Бозі». Коли своє матеріальне життя покладаю на Бога, досвідчу як Бог турбується про мене, тоді матеріальна сфера стає місцем благословення. Ми вибираємо – будемо жити у проклятті чи у благословенні.

Прокляття – місце закритості на Бога, де зло входить у моє щастя.

Коли я перебуваю у образі, покладаю свою надію у людину. Людина не може мене зробити щасливим. Якщо в кривді і в сумі прийду до Бога, і буду молитися за кривдника – це стане місцем благословення. Якщо фіксуюся на образі – це стане місцем прокляття: загрузанням у негативі і це може стати причиною хвороби.

Господь говорить: «Молися за ворога свого!» Скільки молишся за людину, яка тебе скривдила? Наші образи – це місце зустрічі з Божою благодаттю! Бог на кожну мить життя має для тебе всю потрібну благодать. Але дати тобі їх може лиш тоді, коли ти її приймаєш. Чи приймати? Вибір у твоїх руках…

Що роблять засоби масової інформації? Бійтеся війни, бійтеся кризи, бійтеся хвороби, бійтеся коронавірусу! Бійтеся, бійтеся!.. Ми, християни, провалимося в яму, якщо будемо покладати надію на людські рішення. Всім треба робити своє: засукати рукава і працювати кожному. Кожен має робити своє! Люди не можуть дати мир. Мир – це дар відкритості на Бога. Ісус каже: «Мир мій даю вам, мир, який світ не може дати».

Коли нам говорять: «бійтеся» – потрібно помітити це місце, як місце безбожне. Людина віруюча, яка покладає надію у перемозі Христовій, у перемозі над смертю, у перемозі над гріхом, навіть коли боїться, іде до Христа.

Промінь благодаті і зараз виходить. Ісус говорить: «Довіряйте мені». Нашою неустанною молитвою має бути: “Ісусе, довіряю Тобі!”

Джерело – Верітас