Людяною відповіддю на страждання і вмирання є паліативна опіка та підтримка, а не асистоване самогубство, що є «навмисним убивством людини». Про це нагадують канадські ієрархи перед обличчям законодавчої ініціативи розширити доступ до евтаназії.

Про це пише Vatican News.

«Наша позиція залишається однозначною: евтаназія та асистоване самогубство є навмисним убивством людського життя, що порушує Божі заповіді; ці вчинки підточують нашу спільну гідність, стаючи на заваді сприйняттю, прийманню та супроводові тих, які страждають і вмирають. Крім того, вони підважують фундаментальний обов’язок, який лежить на нас, піклуватися про найслабших і уразливих членів суспільства», – йдеться у заяві Єпископської Конференції Канади з приводу нещодавнього затвердження законопроекту, що розширює можливість отримання медичної підтримки в тому, щоби позбавити себе життя.

Раніше така можливість була виключно для тих людей, щодо яких існувало «раціональне передбачення природної смерті». Запропоновані зміни, натомість, включають людей, які можуть не перебувати в небезпеці близької смерті, але досягли стан «нестерпного фізичного чи психологічного страждання», спричиненого невиліковною хворобою чи інвалідністю.

Протидіяти культурі смерті

В заувазі, підписаній Вінніпезьким архієпископом Річардом Ґеґноном, який очолює Конференцію Католицьких Єпископів Канади, наголошується на тому, що людське життя слід «захищати від зачаття до природної смерті, на всіх етапах і в усіх станах», в той час як із прийняттям нового закону психічно хворі та особи з інвалідністю можуть стати об’єктами «небезпечного та потенційно руйнівного тиску». В цьому контексті єпископи складають подяку та запевнення у підтримці всім медпрацівникам і волонтерам, які «не припиняють захищати життя, протистоячи евтаназії та асистованому самогубству», розвиваючи, натомість, піклування та підтримку хворих і вмираючих.

«Біль і смерть не можуть бути остаточними критеріями, якими вимірюється гідність людини, яка притаманна кожній особі лише на основі того факту, що вона є людиною», – нагадують канадські ієрархи, цитуючи Лист «Samaritanus bonus» Конгрегації Доктрини віри, поширений у вересні минулого року. З цього випливають слова заохочення до людей віри не втрачати духа та запевнення у супроводі та підтримці в протидії «культурі смерті, що не припиняє підточувати гідність людського життя в нашій країні».

Спротив сумління

Ієрархи також нагадують про право на спротив сумління з боку медпрацівників, які виступають проти евтаназії та асистованого самогубства. «Буде неприйнятним, якщо їх змушуватимуть брати участь у вчинках, які їхнє сумління вважає морально неправильними». Тим більше, «безпосереднє вбивство людської особи ніколи не може вважатися обов’язком».

Паліативна опіка

У цьому контексті звучить заклик розвивати паліативну опіку, що є корисною для фізичного, емотивного та духовного стану пацієнта, особливо, якщо надається завчасно. Вона полегшує не лише біль і страждання, але й допомагає долати самотність та ізольованість, перемагати почуття втрати гідності та не почуватися тягарем для близьких. «Паліативна опіка, а не евтаназія чи асистоване самогубство є співчутливою та солідарною відповіддю на страждання та вмирання», – підкреслюється в заяві.

Канадські єпископи також закликають вірних на особистому, парафіяльному та спільнотному рівнях долучатися до відповідного тиску на політичних обранців щодо зазначених тем. «І молімося за нове влиття благодаті, аби страх і відчай, який переживають чимало людей, поступилися місцем мужності й надії, щоб всі змогли прийняти покликання підтримувати страждаючих і вмираючих сповненим любові і співчуття поглядом Воскреслого Христа».

Джерело – kmc.media