Всі ми покликані дати відповідь на запитання про те, ким Христос є для кожного з нас особисто, нагадав Святіший Отець під час недільної зустрічі з вірними.

Важливо, аби діла милосердя не відволікали нас від контакту з Господом Ісусом, бо християнська милосердна любов – це не проста філантропія. На це звернув увагу Папа Франциск, запрошуючи вірних, які в неділю, 23 серпня 2020 зібралися на площі Святого Петра, роздумати над євангельською розповіддю про те, як Ісус запитував Своїх учнів про те, за кого вони Його мають.

Виховання у вірі

Як зауважив Святіший Отець, в цій розповіді ми є свідками ісповідання віри святого Петра, який визнає Ісуса Месією та Божим Сином. До цього ісповідання його привів Сам Ісус, Який хотів спонукати учнів до «рішучого кроку в стосунках з Ним», адже увесь шлях, який Він пройшов з ними, є «шляхом виховання у вірі».

Насамперед, Він запитав їх: «Що кажуть люди про те, ким є Син Людський?». «Говорити про інших не дуже важко, бо це нам подобається, також і обмовляти інших… Але в цьому випадку вже вимагається перспективи віри, а не пліток», – сказав Папа, зазначивши, що учні «немовби змагаються», перераховуючи різні думки, чимало з яких вони поділяли: загалом, Ісуса з Назарету вважали пророком.

Вирішальний крок

Тож звучить наступне запитання Христа, яке доторкається до живого: «А ви що скажете, хто я?». Тепер «кожен з присутніх покликаний активно залучитися, виявивши причину, задля якої іде за Ісусом». Симон з поривом заявив: «Ти – Христос, Син Бога живого». Ця відповідь «не походить з його імпульсу», але є «плодом особливої благодаті Отця небесного».

Водночас, як зазначив Єпископ Риму, Господь визнає готовність Симона відповісти на спонуки благодаті, а тому урочисто заявляє: «Ти – Петро, і на цій скалі збудую Мою Церкву, й сили пекельні її не подолають». Цими словами Ісус дає зрозуміти Симонові «значення нового імені», яке Він йому дав: «petros» означає камінь, бо віра, яку він щойно виявив, є «непохитним каменем, на якому Божий Син хоче збудувати Свою Церкву».

Віра – це життя

За словами Святішого Отця, сьогодні це Христове запитання: «А ви що скажете, хто я?» звернене до кожного з нас. І необхідно дати «не теоретичну відповідь», а таку, що «залучає віру, тобто, життя, бо віра – це життя». Й подібно до перших учнів, ця відповідь також і від нас вимагає «внутрішнього слухання Отчого голосу та співзвучності з тим, що Церква, зібрана навколо Петра, не перестає звіщати». «Йдеться про те, щоби зрозуміти, ким Христос є для нас: чи Він є центром нашого життя та метою кожного зусилля в Церкві та суспільстві», – сказав Папа.

Дивитися очима Ісуса

У цьому контексті Глава Католицької Церкви зазначив, що відкритість душпастирства на різні форми бідності та на критичні ситуації є «незамінною та гідною похвали». Бо милосердна любов «завжди є провідною дорогою вдосконалення віри». Однак, важливо, аби «діла солідарності не відволікали нас від контакту з Господом Ісусом».

«Християнська любов – це не просто філантропія, але, з одного боку, означає дивитися очима Ісуса на іншого, а з іншого – бачити Ісуса в обличчі убогого», – пояснив Папа, побажавши: «Нехай же Пресвята Марія, блаженна через те, що увірувала, буде для нас провідницею та прикладом на дорозі віри в Христа, нехай допоможе нам усвідомити, що уповання на Нього дає повноту сенсу нашій милосердній любові та всьому нашому життю».

 

Джерело – vaticannews.va