У неділю, 24 березня 2019 року, молодь мукачівської парафії разом із духовним  наставником о. Євгеном Фізером вирушила до Польщі на реколекції на колесах вдруге. Кожен із нас цей кількаденний період присвятив духовній віднові через молитву, конференції, адорацію і сповідь. Шлях видався нелегким: довготривале перебування на кордоні, легкий перекус у дорозі… Коронка до Божого Милосердя, розарій, обід і вечеря, сон – на все це у нас пішло 8 годин очікування на митниці. Вже у Польщі ми зупинилися у Кальварії-Зебжидовській, де мали змогу поспати аж 3 благословенні години.

Це монастирський Маріїно-Пасійний санктуарій  у місті Кальварія-Зебжидовська, включає будови у дусі маньєризму, сади і парк. Комплекс зведений у XVII столітті, коли контрреформація призвела до будови численних релігійних споруд по всій католицькій Європі, названих в пам’ять про єрусалимську Голгофу (по-польськи “Голгофа” – “Kalwaria”). Комплекс в Кальварії-Зебжидовській, найбільш відомий у Польщі, після Ченстоховської Ясної Гори.

Потім ми поїхали на екскурсію у Краків. Архітектура цього міста була просто неперевершена. Від такої краси перехоплює дух. У другій половині дня вже опинилися у Базиліці святої Трійці, де брат-домініканець провів чудову екскурсію і розповів багато цікавого. Втомлені, знесилені, але радісні ми знову повернулись до Кальварії. Тут пригадуються слова св. Йоана Павла II: “Сьогодні лише на короткий час тут я зупинюся, але моє серце буде тут завжди”.

Після Кальварії ми вирушили до Аушвіцу (Освенцим). Увійшовши всередину, кожен з нас відчув ту тягучу атмосферу болю і розпачу, страху і моторошного плачу мільйонів закатованих жертв фашистського режиму. Назавжди закарбувалася в пам’яті фраза, викарбувана на залізному монументі: “Нехай буде навіки криком розпачу й застереженням для людства це місце, на якому гітлерівці вбили майже півтора мільйони чоловіків, жінок і дітей, головним чином євреїв з різних країн Європи”. АУШВІЦ-БІРКЕНАУ 1940-1945 роки. Тут ми молилися за всіх жертв, але також і за злочинців, які вбивали людей.

Після концтабору ми попрямували до “духовної столиці” Польщі – Ченстохови. Там пережили Службу Божу в санктуарії Пресвятої Діви Марії Ясногірської.

Потім поїхали в семінарію отців-сальваторіанів, що знаходиться у с. Баґно. Тут перебували упродовж двох днів. І не можна не згадати про прекрасне місто Вроцлав, у якому провели день до нашого від’їзду. Екскурсоводи ознайомили із архітектурними пам’ятками старовинного міста, розповіли багато пізнавальних та цікавих історій. Туристів Вроцлав закохує в себе з першого разу.

Час реколекцій, проведений у Польщі, збагатив нас духовно. Медитації, молитви, Адорації, конференції, Служби Божі допомогли нам глибше пізнати наші стосунки з Богом.

У цій статті неможливо не згадати слова о. Євгена: “Я люблю, коли все іде за планом, але це правило не діє на даних реколекціях”. Також наш духовний наставник  прийшов до висновку, що “молодь відкриває рот у двох випадках: коли хоче їсти і коли хоче поговорити:”.

Вцілому “Реколекції на колесах-2” пройшли незабутньо. Адже ми ще більше відчули на собі благодать Божу. Дух молитви, який панував упродовж поїздки, допоміг нам справді відчути Божу любов і милосердя.

Віталій Вовк і Мирослав Попович,

Мукачево

ВІДГУКИ УЧАСНИКІВ:

Даша Головачко:

– Поїздка ще більше зміцнила мою віру, зарядила величезною енергією, мотивацією i позитивом!

Йосип Болдижар:

– Навчили мене більше молитися та правильно молитися, навчили мене цінити моменти у розмові з Богом для своїх ближніх, навчили мене, що гординя помирає лише через 10 хвилин після моєї смерті, і з цим потрібно боротись.

Каріна Черепаня:

– Насправді не вистачить слів, щоб описати все, що ми пережили за ці неймовірні 4 дні!!! Але особливо вразило те, що де б ми не були, з Ісусом  всюди почуваєш себе як вдома. Якщо довіришся Богові, Він зруйнує кордони в твоїй голові і покаже світ наповнений правдивим щастям і любов’ю))) Велика подяка Богу за величезну родину – спільноту Церкви і за нашу, дорогу моєму серцю, молодь!!!

Попович Мирослав:

–  “Світ – це книга. Хто не подорожував ним – прочитав лише одну сторінку”, – казав св. Августин. Для мене реколекції – особливий час, спланований Богом,  але не нами, тому упродовж реколекцій головною для нас була фраза: “Все йде не за планом”. Адже нам не дано зрозуміли Його великі плани. “Реколекції на колесах” – це невеличке паломництво, яке зробило нас ближчими до Бога і до святості))) Після реколекцій з молоддю, потрібно ще декілька днів відпочити від тої атмосфери, адже  нелегка то справа, їхати в бусику 12 чи більше годин і всю дорогу співати, веселитися і не спати :))