Сьогодні, 14 серпня 2018 р., у Мукачівській Дієцезії проводяться подячні Меси з нагоди 25-ї річниці відновлення структур Римсько-Католицької Церкви.

Довідка

За рішенням Святого Престолу 14 серпня 1993 року була утворена Римсько-Католицька Апостольська Адміністрація Закарпаття. Першим апостольським адміністратором Закарпаття став архієпископ Антоніо Франко – Апостольський Нунцій в Україні.

nunciaturekyiv.org

Висловлення подяки у 25 річницю реорганізації нашої закарпатської церкви

Двадцять п’ять років тому, 14-го серпня 1993 р. папа Йоан Павло II відділив Закарпаття від території Сатмарської Дієцезії та створив Закарпатську Римо-Католицьку Апостольську Адміністрацію. Таким чином місцева самостійна римо-католицька церква через так багато років могла реорганізуватися, й тепер вже організовано могла розвиватися. Першим єпископом став тодішній апостольськи нунцій, Антоніо Франко, його головним вікарієм – Йожеф Чаті, мукачівський парох, до тих пір неофоційний, але всіма визнаний керівник закарпатської церкви. Єпископське доручення вікарія, відповідального за угорців отримав Анал Майнек, виноградівський францисканець, який тепер за минулі 25 років дякував, будучи єпископом Мукачівської Дієцезії.

14-го серпня 2018 р. на урочистій Месі в кафедральному соборі єпископ Антал Майнек говорив про те, що маємо бути вдячними за кожний подарунок від Бога та при такій ювілейній нагоді висловити подяку у найурочистішому місці, у церкві, на святій Месі. В своїй проповіді згадав, як багато всього трапилося за ці 25 років, за скільки всього можемо подякувати Богові. На перше місце поставив надання таїнств: після священиків дуже похилого віку, які в той час служили по цілому Закарпаттю, Господь Бог дав місійних священиків, потім дав місцеві покликання, які передавали вірникам таїнства. „Якщо згадаю ті часи, церкви всюди наповнювалися, і дуже багато людей приймало таїнства. Довга черга сповідників була характерною для всіх наших церков. Дуже важливо, щоб священики ніде не припиняли сповідати, й тоді вірники будуть приходити сповідатися, причащатися; навіть якщо і зменшиться їх кількість, то і тоді потрібно їм надати можливість.”

На спонукання нунція ще в тому 1993 році почалася підготовка катехитів, яку відтоді безперестанно проводять. Курси закінчило вже багато сотень людей, і постійно є нові бажаючі. Вони стали першочерговими помічниками священиків у євангелізації. Це також дуже велика справа, за яку маємо подякувати: діти через них можуть почути Боже слово.

Перераховуючи матеріальні справи єпископ спочатку згадав повернені та збудовані відтоді церкви, які завдяки Богу та іноземним спонсорам вдалося побудувати або відновити. Друге, за що особливо можемо дякувати – харитативно-соціальна робота. Ймовірно мало є таких малих дієцезій, які порівняно з своєю кількстю вірників виконували би стільки харитативної роботи, як наша; така думка вже сформулювалася також і з боку інших. У нашій дієцезії ми створили дитячі будинки сімейного типу, в яких подружні пари біля власних дітей виховали близько сотні дітей, велика частина яких вже має свої родини. Було створено кухні з безкоштовним харчуванням, де багато потребуючих щодня отримує гарячий обід; з цього розвилася систематична допомога бідниим, потребуючим. Висловлюємо подяку за благодійників та й за тих, які намагалися справедливо розподілити пожертвування. Завжди маємо прагнути до того, щоб цей розподіл був не тільки справедливим, але також сповнений любов’ю. Важливою є в нашій дієцезії і праця на захист життя, різноманітна діяльність у даній сфері, особливо реколекції для жінок, які мали аборт. Подібні реколекції за нашою ініціативою розпочалися і в інших дієцезіях. „З подякою думаю і на реколекції щодо порятунку алкоголіків, на які йде дедалі більше людей та звільняються від своїх залежностей; також на ті духовні рухи, які менше або більше часу діють в нас. Подяка Богу і за хрести, за різномнітні страждання, які отримали протягом даних років, що пережили деякі люди, родини або парафії, та які сприйняли пов’язано з хрестом Ісуса. І накінець даємо подяку Господу Богу за святі Меси, які служимо більше ніж у сотні наших церков. Дякуємо Господу Богу за це все, слава йому навіки. Амінь” – завершив свою проповідь єпископ.

Подяку було висловлено і в молитві вірних. На кінець Меси присутні заспівали гімн «Te Deum» («Тебе Бога славимо») як подяку за всі благодаті минулих 25 років. Меса завершилася урочистим єпископським благословінням.

На прохання єпископа 14-го та 15-го серпня на кожні парафії нашої дієцезії про даний ювілей згадували із висловленям подяки.

***

Папа Йоан Павло II 9-го грудня 1995 року францисканця Антала Майнека призначив єпископом-помічником апостольської адміністрації, а 6-го жовтня 1997 року апостольським адміністратором. Папа 27-го березня 2002 року на території Закарпаття створив Мукачівську Римсько-католицьку Дієцезію, першим єпископом якої став Антал Майнек.