Проминуло 5 років відтоді, як у середу, 13 березня 2013 року, Конклав кардиналів, скликаний після несподіваного зречення Папи Бенедикта XVI, обрав 265-м Наступником святого Петра аргентинського кардинала Хорхе Маріо Берґольйо. Перший Папа-єзуїт, перший з Американського континенту, перший на ім’я Франциск відразу вразив своєю простотою та смиренням, коли схилив голову перед людом, зібраним на площі святого Петра, прохаючи про молитву і благословення.

Як підсумовує Радіо Ватикану, за ці п’ять років ми отримали від Його Святості дві енцикліки, перша з яких стала продовженням праці його попередника, два Апостольські повчання, 23 Апостольські листи Motu proprio, якими, зокрема, впроваджено в життя деякі аспекти реформи Римської Курії, покращено економічне управління та прозорість, реформовано подружні судові процеси, надано більше повноважень Конференціям єпископів у тому, що стосується перекладів літургійних текстів.

Папа Франциск провів два Синоди єпископів, присвячені сім’ї, побував у 22 Апостольських подорожах, відвідавши понад 30 країн світу, та в 17 пастирських візитах у межах Італії. Особливою несподіванкою його понтифікату стало проведення позачергового Святого Року, зосередженого на Божому Милосерді. Він також виголосив понад 600 ранкових проповідей під час Мес у каплиці дому святої Марти, ватиканського готелю, який став його резиденцією, і вісім циклів повчань з нагоди загальних аудієнцій у середу.

З перших днів понтифікату Папа Франциск вказує на те, що мріє про Церкву з відчиненими навстіж дверима, яка вміє звіщати всім радість і свіжість Євангелія. Про гостинну Церкву, де є місце для кожного, а не про «митницю», яка контролює благодать, ускладнюючи доступ до неї. Він віддає перевагу Церкві, яка ризикує, готова забруднитися й поранитися, аби досягати людей і бути серед них, перед Церквою, «недужою від замкненості та від прив’язаності до комфорту». А тому закликає всіх співбратів у вірі полишити оборонний і негативний стиль, пропонуючи, натомість, красу віри – зустрічі з Богом.

Джерело – kmc.media