20-21 січня в реколекційному центрі с. Синяк вже вкотре відбулись довгоочікувані реколекції! Цього разу Господь привів сюди аж 15 пар та ніби переніс нас в інший простір, витканий з якоїсь особливої довіри, безтурботності, такого бажаного спокою та любові…. Цей час, який Господь дарував нам, цей несподіваний сніговий краєвид, ці подружжя, такі щирі та відкриті, наші дорогі отці та їхня наука, – все разом створило особливу атмосферу тепла та любові… А отці – як із дитячої пісеньки – “темрява зовсім не страшна є, бо тато за руку мене веде” – по-батьківськи провадили нас і навчали.
Хочемо висловити подяку отцю Валентину Токару OFM, який провів лекцію на тему взаємовідносин між чоловіком і дружиною. Як і на минулих реколекціях, підійшовши до даної тематики з психологічного боку, він намагався розкрити причини проблем у стосунках між подружжям та методи їх вирішення, пояснив, як правильно обійти життєві урагани.
Щиро дякуємо також о. Євгену Фізеру за час надзвичайно глибоких духовних віднов, якими він попровадив нас у часі Адорації. Отець з такою любов’ю і турботою допомагав нам відкрити наші серця, наші духовні обійми і запросити до них нашого любого Спасителя. Нагадав нам, як у часі вінчання, сам Ісус стояв перед нами, огортаючи Святим Духом нашу новостворену родину, а ангельські хори в цей час раділи разом з нами і прославляли Отця Небесного за дар любові, якою Він обдарував нас. Це були абсолютно незабутні хвилини повного єднання з Господом, коли серце тремтіло від особливо близької Його присутності.
Насправді, ці реколекції стали для нас особливим дарунком Неба. Як влучно висловився один з членів нашої спільноти – Іван: «Це, ніби дарована Господом зупинка у бурхливому та насиченому щоденному маршруті наших життєвих проблем, турбот та суєти». Ми зупиняємося для того, щоб взяти свою життєву половинку за руку, подивитися одне одному в очі; час, дарований Богом, щоб почати вести живий діалог, навчитися слухати і чути одне одного.
Хай наш Небесний Отець обдарує кожного своєю благодаттю, зцілить всі рани, хай Ісус Христос стане особливо бажаним гостем у кожному серці і попровадить нас через усі негаразди до миру, надії та любові.
Мирослава Мись, м. Ужгород