«Ми зібралися тут, як паломничаючий Божий люд, зупиняючись в храмі Матері. Присутність Матері робить цей храм рідним домом для нас, синів і доньок. Разом з багатьма поколіннями римлян розпізнаємо в цьому материнському домі свій дім, дім, в якому знаходимо підтримку, розраду, захист та притулок», – цими словами Папа Франциск розпочав проповідь, яку він виголосив з нагоди свята Перенесення ікони Матері Божої Спасіння Римського люду.

У неділю, 28 січня 2018 р., Папа Франциск прибув до великої Папської базиліки Пресвятої Марії, в якій зберігається чудотворна ікона Пресвятої Богородиці, Небесної покровительки мешканців Риму. Саме сюди він прибув 2013 року, наступного дня після обрання на Єпископа Риму, аби просити в Небесної Матері допомоги й підтримки. Перед Богородицею Salus Populi Romani він молиться перед початком і на завершення своїх Апостольських подорожей. А тепер, разом з вдячним побожним людом, Святіший Отець очолив святкування на честь Небесної Матері в день спогадування перенесення Її чудотворної ікони.

«Християнський люд, – зауважив Папа, – від самих початків зрозумів, що в труднощах та серед випробувань необхідно вдаватися до Матері, як на це вказує найдавніша Марійська молитва: Під твоїм захистом шукаємо притулок, Пресвята Богородице: Нашими молитвами не нехтуй у потребах, але від усякої небезпеки визволи нас, Діво Преславна і Благословенна».

Далі Єпископ Риму зупинився на окремих частинах цієї молитви. Він зазначив, що «наші Отці у вірі навчили нас, що в тривожних хвилинах слід збиратися під покровом Пресвятої Богородиці». В минулому, переслідувані та потребуючі шукали захисту у високопоставлених аристократичних жінок, і якщо вони на знак прийняття простягали свій плащ, який вважався недоторканим, це означало надання притулку.

«Так є з нами, коли говоримо про Богородицю, найвищу жінку з-поміж людського роду. Її покров завжди відкритий для того, аби приймати та збирати нас. І про це нам нагадує християнський Схід, де в багатьох спільнотах святкується Покров Пресвятої Богородиці, Яка зображена на прекрасній іконі, захищаючи Своїх дітей та покриваючи Своїм плащем увесь світ», – сказав проповідник, підкреслюючи, що й давні монахи радили під час випробувань вдаватися під покров Божої Матері, призиваючи Її ім’я.

За словами Святішого Отця, ця давня мудрість є для нас великою допомогою, адже там, де присутня Богородиця, туди не має доступу диявол, де присутня Мати, «там тривога не переважає, там страх не перемагає». «Марія – сказав він, – це  надійний ковчег серед потопу. Не ідеї чи технології принесуть нам розраду та надію, але обличчя Матері, Її руки, які приголублюють життя, Її покров, що дає захист».

«Молитвами не погорди». Як зауважив Папа, коли ми молимося, Марія заступається за нас. Один з грецьких титулів Пресвятої Богородиці «Grigorousa» – «Швидка Помічниця» вказує саме на це. Як пише святий Лука, Марія «швидко» пустилася в дорогу до своєї родички Єлизавети. Вона не зволікає, аби представити Ісусові потреби людей, як під час весілля в Кані Галилейській. Й так вона чинить щоразу, коли Її призиваємо.

«Вона уважна до труднощів, чутлива до життєвих неспокоїв, близька до наших сердець. Вона ніколи не гордує нашими молитвами, жодну з них не залишає без відповіді. Вона – Мати, Яка ніколи не соромиться нами, більше того, чекає лише на те, щоб допомогти Своїм дітям», – сказав Святіший Отець, розповівши про одну матір, що день і ніч перебувала біля сина, який потрапив в автомобільну аварію. Одного разу вона сказала священикові: «Однієї речі Господь не дозволив нам, матерям: взяти на себе біль дітей». Саме таким є серце матері, «яка не соромиться ран і слабкості своїх дітей».

«Визволи нас від усякої небезпеки». Як зауважив Папа, Господеві відомо, що ми потребуємо притулку й захисту, тому на хресті, в кульмінаційний момент Свого життя, Він сказав улюбленому учневі: «Ось Мати твоя!». «Мати, – сказав проповідник, – це не якась факультативна річ, але – Христовий заповіт. І ми потребуємо Її, як подорожній підкріплення, як дитина – бути взятою на руки. Великою загрозою для віри є жити без Матері, без захисту, віддавшись життєвим поривам, як листок – подувам вітру. Господь знає про це й радить нам прийняти Матір».

Підсумовуючи, Папа зазначив, що Другий Ватиканський Собор навчає, що Марія є «знаком певної надії та розради для паломничаючого Божого люду». Тож якщо не слідуємо за цим знаком, «збиваємося з дороги». «Зробімо Матір гостею нашої щоденності, постійною присутністю в наших домівках, нашим надійним притулком, – закликав він. – Ввіряймо їй кожен день. Призиваймо Її в усіх тривогах. І не забуваймо повертатись до Неї, щоб Їй подякувати».

Джерело – uk.radiovaticana.va