Духовність єдності
У дієцезійному реколекційному домі у Синяку 20-22 червня зустрілись дві екуменічні громади – з міста Кошице та Мукачева. Основна програма була у середу 21 червня. Цей гарний день розпочався сонячним світанком. Променіло і братерське екуменічне словацько-українське співтовариство. Були присутні також представники державної адміністрації, Руху Фоколаре і руху “За Життя”.
Вже напередодні гості зі Словаччини прибули в Україну, щоб мати змогу відвідати храми різних конфесій – християнський культурний центр, православну церкву Успіння Богородиці (Київського патріархату) і греко-католицьку церкву Зіслання Святого Духа. Ближче пізнання цих духовних осередків принесло і духовне зближення.
Програма основного дня була дуже насиченою. День для римо-католиків розпочався Святою Месою, після чого була ранкова екуменічна молитва на зразок перших християн, які молились псалмами.
Засідання відкрив брат Ярослав Сцелс, модератор Екумени Кошице, і розповів про велику кількість літургійних, культурних і громадських заходів кошицької спільноти. Від української сторони функціонування мукачівської спільноти представила Віра Федіва. Вона згадала особливо значущу подію – Міжнародний екуменічний симпозіум, що відбувся у Мюнхені з нагоди 500-річчя Реформації, де були представлені обидві громади. Міжнародний екуменічний тиждень в Римі репрезентував Монс. Антон Конєчний, словацький священик із Сторожниці. Представив у деталях цю важливу подію світового масштабу, де разом з іншими 700 учасниками із 70-и конфесій була також численна українсько-словацька делегація. Ця зустріч відбулася з нагоди 500-річчя Реформації і 50-ої річниці католицько-православної зустрічі Кіари Любіх та Патріарха Атенагора I. Конгрес був дуже добре підготовлений. Це був ланцюг тем про духовність єдності, спільні молитви, пошук та обмін багатим досвідом, що у різних частинах світу ми діємо разом як християни.
Підсумок минулорічної діяльності і життя кошицької та мукачівської спільнот будить захоплення Божою благодаттю і маємо, ніби, борг, щоб прославити Бога за нове зближення християн у цьому регіоні. Екуменічні спільноти в обох містах працюють на захист життя, беруть активну участь у цьому. Діяльність Кошіцького руху “За Життя” представив римо-католицький священик о. Душан Шкурба, який зауважив, що поняття “Pro life” є дуже багатогранним. Наприклад, праця з ромським населенням чи присвячення часу багатодітним сім’ям – це тільки деякі з граней. Адже до захисту життя у Бельгії та Голландії належить турбота і захист життя людей похилого віку, оскільки у цих країнах на державному рівні дозволена евтаназія. Але те, на що найбільше звертається увага у Словаччині і в Україні, – це збереження життя вже від зачаття. Пані Даша Федоркова з Кошіц представила роздуми від імені Руху Фоколаре, з яким обидві спільноти пов’язані духовністю єдності і дружбою з моменту їх зародження. Перекладала промову Кіари Любіх до молоді на Всесвітньому конгресі у Будапешті 2003 року на тему: “Християни на дорозі до єдності”. Представник Кошіцької районної влади пані Любіца Дойчарова розповіла як регіональна екуменічна спільнота виникла з ініціативи провладних структур. Церковні лідери з Мукачева відзначили, що і тут розвивається співпраця з мером та міською радою.
На зустрічі відбулося обговорення наступного спільного заходу. 13-14 листопада 2017 р. планується симпозіум у науково-спеціалізованій сфері з нагоди 500 років Реформації, що готує Екумена Кошіц, де очікується більше членів мукачівської спільноти та їхній виступ про реформу і сьогоднішню співпрацю між Церквами. Доброму порозумінню впродавж зустрічі сприяв переклад за участю Лариси Косач.
Вершиною дня було спільне екуменічне богослужіння у каплиці реколекційного дому. Складалося зі співу, читання Слова Божого і прохань. Це були молитви вдячності і за мир у всьому світі, а особливо в Україні. Представники всіх Церков взяли участь у цьому.
Завершальним акордом дня були відвідини ромського табору у Мукачеві, а саме навчального осередку Церкви Живого Бога. Пастор Михайло Балко та його помічник показали класи, де вивчають Святе Письмо, англійську мову, де вчаться малювати. Також мають музичний клас і видно Боже благословення цієї праці, оскільки тепер розширяють свою церкву, щоб у богослужінні в неділю могло взяти участь більше людей. Ми спостерігали правдиву місійну атмосферу, сповнену тривалою любов’ю до братів і сестер ромського населення.
З нагоди зустрічі був виданий буклет – “ІІІ Екуменічна Зустріч. Синяк 2017.” Найважливішим “записом” є взаємне пізнання, зближення, враження і пережиття. Стаємо братами, котрі взаємно вчаться, підтримують і допомагають один одному в дорозі. Це нам заповідав сам Господь: “Щоб усі було одно”.
монс. Антон Конєчний,
Тетяна Решетар
[imagesizer path=”images/stories/dukhovnist-jednosti” width=”150″ class=”imgsizer”]