Як св. Мартин з Туру – милосердним буду я…

Життєрадісні і милі, чуйні, дружні, галасливі, наші рідні й дорогі, ви – майбутнє на землі! Як тільки вас не називають. Та ви нашого Доброго Пастиря улюблені овечки: всі без винятку – дорослі і малі… Сердечка ваші, як «океан» великі.., бо милосердя в них живе, бо ви відкрили двері серця свого навстіж і сказали: «Милосердний Пастирю, ввійди».

6 лютого, на грі КВВ, яка щорічно проходить в смт. Середньому, кожна команда, яких було сім, змогла показати, як з милосердям у серці, можна до вічності дійти. Ми намагались показати й розповісти у виступах своїх, як потрібно за прикладом святого Мартина із Туру добро творити і щиро, віддано любити, брату і сестрі своє серце дарувати, і по правді Божій в цьому світі жити…

Щодня наш Добрий Пастир каже нам: «Я хочу, щоб ти овечко, милосерною була…

Я хочу, щоб ти почула голос мій.., тоді ти вічно жити в радості будеш…

Повір мені, ти спокій і любов для втомленої душеньки своєї на землі знайдеш.

Ти серденько своє відкрий і милосердячко впусти…

Для нього місця не шкодуй.., хоча б малесенький куток знайди…»

І ми овечечки, почули голос Пастиря свого.., якби все те словами передать, що кожен з нас на КВВ відчув, і як нелегко перемога нам далась. Якби емоції всі ті хоч трішки описать і те, як через «погано – це нікуди не годиться», із слів цих репетиція перша почалась. Не вірили б ви, друзі, в це… А тепер, ми всі усміхнені й веселі овечки Пастиря свого. І запитуєм себе: невже ми перше місце здобули?!

Від радості ми плакали й повірить не могли.., ми щастячком окрилені були!..

Показати й пережити тему гри на сто відсотків.., вивчити всі жести й рухи
        і безліч добрих, гарних слів – допомога була лиш з небес…

Бо з нами щохвилини був наш Добрий Пастир і любий наш отець Павло –
                                             покровителі своїх улюблених овець…

Сім команд свої здібності й таланти показали, і всі вони підтримку величезну з залу діставали…

Брати і сестри.., будьмо милосердні.., хай наші серця добром-любов’ю «загоряться»,  

                   щоб учитель святий Мартин з Туру, за нас у небесах радів…

Віталія-Марія, с. Ключарки

[imagesizer path=”images/stories/jak-2016″ width=”150″ class=”imgsizer”]