100-річчя пам’яті Першої світової війни

100-річчя пам’яті Першої світової війни

Чудова природа карпатських гір і прекрасна вереснева погода сприяла б екскурсії в гори, але на самому ужоцькому перевалі окрім гарного краєвиду можна також побачити пам’ятник загиблим воїнам Першої світової війни.

В понеділок 15 вересня на Ужоцькому перевалі біля пам’ятника згиблим воїнам Першої світової війни відбулась заупокійна Меса за всі жертви війни.
На цю Службу зійшлось чимало римсько-католицьких священиків, сестер-монахинь, а також світських осіб. Очолив Богослужіння єпископ-ординарій Мукачівської Дієцезії Антал Майнек.
На початку єпископ згадав похід у ці гори і Службу, що відбулася декілька років тому на одному з цих гірських схилів. Тоді він ще не знав про цей пам’ятник, але молився тут.
«Разом з Папою Франциском, який нещодавно під час подібної заупокійної Меси сказав, що війна – це безумство, просімо Господа, щоб світ та можновладці навчилися з досвіду минулого століття, щоб вміли взаємно пробачити один другому і щоб ми жили мирно,» – сказав єпископ.
Світова війна забрала життя людям різних націй як військовим, так і мирному населенню. У своїй проповіді єпископ сказав: «Бог створив людину для того, щоб була щаслива. І Бог хоче , щоб ми були господарями на цій землі і робили її все кращою. Молімося тут не тільки за те, щоб душі померлих звільнилися від чистилища, а також, щоб в Україні був мир».
Проповідь також мали о. Петро Жарковський та о. Йозеф Трунк.
«Драматичні часи зараз переживає вся Україна ми збираємося біля цього монументу загиблим воїнам, щоб пригадати минуле і подивитися у майбутнє. Не випадково ми зібралися в цей день – бо це день Страждальної Діви Марії,» – сказав о. Петро Жарковський.
«Кожна людина кожна країна має право на мир! – підкреслив о. Йозеф Трунк. – Але мир не падає так як дощ чи сніг з неба. Мир – це плід справедливості для якої ми маємо працювати, за яку маємо боротися, а також страждати. Мир – це також плід любові. Мир існує і зростає там, де люди люблять як святий Франциск…»
Молитва і спів підносились на межі Закарпатської та Львівської областей українською та угорською мовами, а оскільки серед присутніх був священик з Німеччини – о. Йозеф Трунк, то «Отче наш» пролунав на трьох мовах.
На завершення єпископ покропив свяченою водою могили і разом з усіма присутніми священиками та вірними молився за душі померлих воїнів Першої світової війни та інших воєн. Віряни запалили принесені свічки і всі разом помолились за мир за мир в Україні словами святого Франциска:

О, Боже! Вчини нас знаряддям Твого миру,
щоб ми сіяли любов там, де панує ненависть;
прощення там, де панує кривда;
мир там, де панує незгода;
надію там, де панує розпач;
світло там, де панує темрява;
радість там, де панує смуток.
Вчини так, щоб ми могли не стільки шукати відради, скільки давати її;
не стільки шукати розумін¬ня, скільки розуміти;
не стільки шукати любові, скільки любити.
Бо даючи – одержуємо,
прощаючи – отримуємо прощення,
а помираючи – народжує¬мося до життя вічного.
Через Ісуса Христа, Господа нашого. Амінь.