“Кубик любові”

 “Кубик любові”

Мене звуть Андрій Федів. Я навчаюся у 2-му класі ЗОШ №3 у місті Мукачево. У нашому класі навчається 20 учнів: 9 дівчат та 11 хлопців. Вони всі хороші діти але хлопці часто мали звичку битися на перервах і цим дуже засмучували нашу вчительку Юліанну Карлівну, яку ми дуже любимо.

Зі мною у класі вчиться Павлик Реслер і ми з ним належимо до руху Фоколаре. Тому на початок Великого посту ми запропонували щоранку кидати “кубик любові” у класі, так як ми це робимо у нашому русі. На шести гранях цього кубика є малюнки з надписами.
1. Люблю всіх;
2. Люблю першим;
3. Люблю неприятеля;
4. Люблю Ісуса в інших;
5. Любимося взаємно;
6. Єднаюся з іншим.
Те що випадає нам на кубику, ми пишемо на дошку і намагаємося жити згідно цього цілий день. Щоб легше було це виконувати, ми підготували великий плакат з назвою “Спробую стати кращим”. На цьому плакаті кожен біля свого прізвища може поставити наклейку за добрий вчинок, добру поведінку або пробачення. Бувають і не гарні наклейки за поганий вчинок у вигляді клякси, проте їх можна виправити якимось добрим поступком. Тоді зверху на кляксу наклеюється гарна.
Вже пройшов майже місяць як ми практикуємо так жити і помітили, що ситуація стала кращою. Всі стараються робити іншим щось приємне. Наприклад мені, хлопці з нашого класу зараз допомагають перейти дорогу, а часто проводять мене аж до самого дому. Ми помітили, що коли робимо іншим щось добре, то самі відчуваємо від цього велику радість. А ще ми домовилися, що якщо станемо трошки кращими, то після свята Пасхи поїдемо всі разом на природу. Дуже чекаємо цей день.