Діво над дівами

Церква віддає честь Марії, називаючи Її Дівою над Дівами, тому що вона була першою дівою, яка цю чесноту вказала світу як можливий особистий вибір. Вона не тільки від наймолодших літ свідомо і добровільно обрала життя у чистоті (дівоцтві), але і полюбила її всім серцем. Не мала на увазі життя самотнє, як особа вільна, не заміжня, бо власне на той час була вже заручена з Йосифом, теслею із Назарету.  І тому під час Благовіщеня, коли Ангел об’являє волю Божу про те, що Вона стане Матір’ю Бога, відповідає запитанням: «Як же воно станеться, коли я не знаю мужа?» (Лк 1,34 б). Це не брак віри Марії, а бажання, щоб посланець Божий зрозумів таємницю Її серця і прагнення залишитися дівою, зберігаючи тим самим чистоту тіла і духа навіть у подружньому зв’язку.
На той час це явище було не відоме у єврейських жінок. Незаміжня жінка не бачила сенсу життя, а заміжня, але бездітна, була приречена на суспільне презирство. Марія про це знає, хоча б з життя Своєї родички Єлизавети, яка була заміжньою але бездітною. Однак Марія не змінює свого рішення і на все готова.
Чим це пояснити? Оскільки Марія є Непорочною, то не обтяжена первородним гріхом. Усім своїм єством Вона перебуває у Бозі. В Ньому, і тільки в Ньому, єдина Її любов, життя та ідеал. Йому тільки прагнула подобатись, Йому належати. Своє покликання вбачала виключно у службі Богу. В цьому і криється таємниця питання Марії скерованого до Архангела Гавриїла.
Приклад Марії – життя у чистоті – дуже швидко розповсюдився у християнстві. Вже у первісній Церкві діви займають особливе становище. Правильним буде підкреслити і той факт, що християнство поширювалось не тільки силою духа Апостолів, але і  самовідданим служінням та працею духовних дочок Марії. Це підтверджує Апостол Павло у першому посланні до Коринтян: «Жінка незаміжня і дівиця клопочеться про Господні справи, щоб бути святою і тілом, і духом» (7, 34). Тим і відрізнялося християнство від поганства, тим і притягувало до себе, тим переконувало, маючи у собі красу і міць чесноти дівоцтва. Ось яке дає свідоцтво про християн поганський лікар і філософ Галенус: «Ті, які носять ім’я Христа, проваджені чистотою, содригаються перед розпустою».
Церква завжди закликала молодь до чистоти. Дитинство, юність – твоя невинність – належать Богу-Творцю! Папа Пій XII у своїй Енцикліці про чистоту, говорить про великий внесок, який зробили люди віддані Богу у цьому стані, та закликає, щоб чистоту зберегти і полюбити, заохочуючи до практикування цього особливого стану. Йдеться про культ Діви Марії щирий, глибокий, в якому людина стає співучасником життя Богородиці. Тобто постійну єдність із Марією, особливо в спокусах і небезпеках.
Що таке чистота як не стан душі, стиль життя, порядний і християнський спосіб бачення правди?!.
Опрацьовано по книзі «Litania Loretanska: rozwazania». Raba Jozef, 1968,