Дорогі читачі газети “Світло”. У кожного з нас є своя життєва дорога і від нас, зокрема, залежить, яку ми виберемо і як ми здолаємо всі життєві труднощі. Але кінцева мета кожного християнина одна – бути у Небесному Царстві. Тому потрібно задуматись на якому шляху ми стоїмо – як ми живемо, яке маємо покликання і чи не марнуємо таланти, якими обдарував нас Господь.
У католицькій Церкві є багато рухів, які допомагають людині знайти свою дорогу і якнайкраще реалізувати своє покликання. Про одну таку дорогу – служіння хочу вам, дорогі брати і сестри, розповісти.
Цей спосіб служіння носить ім’я свого засновника святого Франциска Ассізького. Сьогодні я хочу розповісти вам про францисканський орден світських – ФОС. Це звичайні світські люди, які мають свої проблеми, вади і слабкості, але хочуть жити за Євангелієм у братерському спілкуванні, де головним є дух молитви, покаяння, миру, любові, убогості та послуху католицькій Церкві. Засновником ФОС був св. Франциск. Хочу відмітити деякі найбільш важливі і суттєві речі із життя цього великого святого:
1. відображення простоти в його духовності;
2. пізнання Божої волі у кожній хвилині життя святого;
3. Тіло і Кров Господнє були центром його життя після навернення;
4. велика любов, довіра і повага до католицької церкви і священства,
5. Бідність – возлюблена якість (наслідуючи Ісуса Христа у всьому св. Франциск був вірний своєму Вчителю у святій Бідності, яку вважав для себе за Пані, а втрату земних речей і багатств рахував за прибуток у небесних скарбах);
6. братерська любов до усього Божого створіння, яка проявлялася у служінні без меж і умов;
7. духовна Радість – джерело сили і витривалості у боротьбі з труднощами і спокусами (Франциск черпав сили з духовної радості, яка витікала зі служіння Господу у всьому його створінні, а особливо бідним і нужденним, хворим і покинутим).
Плодом великої любові св. Франциска до Бога і до людей було заснування Ордену Братів Менших. Згодом повстають другий Орден бідних сестер, засновницею якого була св. Клара, і третій Орден світських для тих, хто живе вченням Господа за прикладом св. Франциска, не покидаючи своєї родини. Св. Франциск вказав світським людям Євангелічну дорогу до святості у світі через виконання обов’язків у сім’ї , на роботі, в суспільстві. Світський францисканець (терціар) повинен жити дотримуючись послуху, убогості, чистоти, а також виконуючи найважливіші Заповіді Любові до Бога і до ближнього як це робив Ісус Христос.
Ґ. Олейник
Витяг з історіі
Францисканський Орден Світських (ФОС) існує в Церкві вже 791 рік. Особи, які прагнуть вступити в Орден, повинні намагатися більш дізнатися про його історію, обставини виникнення, його працю для Церкви, про відомих представників і святих, які вийшли з його рядів, а також сучасну структуру, організацію та завдання ФОС.
Виникнення ордену
Францисканський Орден Світських виник в Італії, в першій половині ХІІІ століття, а саме у 1221 році. Засновником його є св. Франциск з Ассізі. Спочатку цей святий заснував Перший чоловічий Орден, а потім разом зі св. Кларою, Другий жіночий Орден. Тому засноване ним товариство світських людей, які живуть у світі виконуючи свої професійні та суспільні обов’язки, та прагнуть до християнської досконалості, був названий Третім Францисканським Орденом.
Головною причиною для створення Третього Ордену, була велика релігійна ревність, яку пробудив приклад життя, проповіді св. Франциска та його особа. Виникнення Ордену світських францисканців відповідало прагненням тих світських людей, які бажали вести поглиблене духовне життя та апостольську працю, але не могли вступити до Першого чи Другого Ордену через обов’яз-ки чи то професійні, чи то сімейні.
У 1221 році Франциск проголошував проповідь у місцевості Ціннара, в Умбрії, після чого багато чоловіків та жінок різного соціального стану, які прагнули жити за Євангелієм, за прикладом Франциска, звернулись до нього з проханням порадити, що вони повинні робити, щоб наблизитись до Бога. Франциск відповів їм, що необхідно повернутися до щоденних обов’язків, а він невдовзі покаже їм дорогу. Саме цим часом датується прийняття до Третього Ордену перших його членів, – подружжя Лукерія та його дружини Бонадонни з містечка Погібонсі біля Флоренції. Їх прийняв сам св. Франциск.
В організації ІІІ Ордену і надання йому правових норм, тобто Регули, св. Францискові допоміг кардинал Уголіно, пізніше – Папа Григорій ІХ. Він допоміг св. Францискові опрацювати Регулу для новоствореного ІІІ Ордену, яка у 1221 році була затверджена Святим Престолом.
Ця Регула під назвою „Меморіал братів і сестер від покаяння” існувала до 1289 року, в якому Папа Микола ІV, францисканець, порадив відновити Регулу, яку в тому ж році затвердив. Ця Регула існувала у ІІІ Ордені шість століть до Папи Лева ХІІІ, який порадив реформувати Регулу відповідно до нових потреб Церкви. Нову редакцію було затверджено у 1883 році, яка існувала до 1978 року, до часу, коли після ІІ Ватиканського Собору законодавство церковних інстанцій мусило пристосувати її до соборних затверджень. У цій редакції вона діє до тепер.
Заснований Францисканський Орден Світських швидко поширювався. Спочатку в усій Італії, а пізніше і в інших країнах, куди прибували духовні сини з Першого Ордену св. Франциска.
Про новоповсталу справу Франциска, яка тривала століття напише пізніше, у 1921 році, Папа Бенедикт XV: „Франциск з допомогою Божої благодаті першим розпочав втілення думки про те, щоб стиль життя в Ордені зробити загальним, що до цих пір не вдалося зробити жодному праводавцю”.
Завдання і мета ФОС
Члени ФОС, як і особи, котрі вибирають життя в регулярному ордені, мають дві головні мети: прагнення до святості та апостольство у Церкві .
Визнати Ісуса Христа єдиним Господом свого життя, довірити Йому керівництво над ним та, наслідуючи Ісуса, йти до Бога, нашого Отця. Святий Дух має бути найпершим, кого ми повинні слухати, бо Він вливає в нас любов до Отця і Ісуса, освячує нас Своєю благодаттю. Прийняти науку Ісуса Христа означає зберігати Божі заповіді, жити євангелічними порадами, сумлінно виконувати обов’язки свого стану та праці, зустрічатися з Богом у таїнствах, керуватися в сімейному та суспільному житті законом любові. Хто зможе провадити так своє життя, тому з повним переконанням вдасться реалізувати це перше завдання, що виникає з факту приналежності до ФОС, та бути ближче Бога. Прекрасно це прагнення до святості висловлює молитва св. Франциска: „О, Всевишній Боже наш, наш Творець преславний! Проясни темряву серця мого, Царю! Дай правдиву віру, дай міцну надію, дай любов безмежну, світло й зрозуміння, щоб Твою святу волю виконав я, Боже! Щоб Твою, безпомилкову, виконав я волю!”
Апостольство може мати різні форми в залежності від отриманих талантів, можливостей, потреб та вказівок Церкви. Для кожного є доступною форма апостольства через молитву за апостольські справи Церкви, жертвування власних страждань за Церкву, свідоцтво доброго християнського життя. Можуть бути використані також інші форми в залежності від особистих можливостей. Наприклад, допомога бідним сім ’ ям, євангелізація (т.т. дії у справі навернення до Бога невіруючих людей), турбота про красу Божого дому та навколо нього.
Завантажується ...