І день за днем дитиночка ростеРосте для матері маленьке янголятко
Спокійне, чисте і невинне, мов ягнятко,
Як сонце світить та як квіточка цвіте.
Яке ж велике щастя для батьків
Дарує Господь їм в сім’ю дитину
В майбутньому близьку і люблячу людину
Як вияв волі, доказ почуттів.
Настала темрява і перестало серце битись
Мале дитятко вбила рідна мати
Немає слів, щоб біль той описати
Життя вмирає, що не встигло народитись.
Дитя не встигло подивитися на світ
Відкрити свої милі оченята
І простягнути мамі рученята,
Бо в неї замість серця просто лід.
Дитя не плаче, цього ще не вміє,
Бо він ще так багато хоче знати:
Стрибати, бігати, читати, малювати.
У ньому “до кінця” живе надія.
Дитя не встигло посміхнутися батькам
Подякувати за життя їм щиро
Яке життя?! Його ж бо в лоні вбили!
За них він в небі молиться не сам.
Він не один отак не всиг нічого
Невинних діток в небесах чимало
Маленьких ангелів, що просять: “Тату, мамо,
Покайтеся, і не чиніть більше такого”
Життів дитячих знищено багато,
А хто в майбутнє може зазирнути?
Хто зна, ким діточки ці могли бути?
І як пишалися би ними мама й тато.
Аборт – це епідемія нестримна
Чума, що дітям жити не дає
Нехай, хто може, на коліна вже стає.
Молитви просить абортована дитина.
Цивілізація і мода – просто слово
Все може бути, та усе мине
Звичайні речі – це не основне.
Всерівно всі ми хочемо любові.
Молімося за діток і батьків
Молімося за тих, що лиш зачаті
Молімося, аби любов могли пізнати
Також молімося за медпрацівників!
Молитва – це надія й порятунок
Це те, чого від нас Господь чекає.
Ми бідним діткам нею помагаєм
Хай буде їм від нас такий дарунок.
Завантажується ...