Різдвяна ялинка

Різдво –  це свято, з яким найчастіше зв’язані звичаї, які від самого нашого дитинства встановлювали для нас атмосферу свята. В дитинстві ми також писали лист Ісусикові, хвилююче чекали сутінок, щоб Ангелики принесли нам різдвяну ялинку та подарунки, а під час цього очікування аромат спеченого пирога наповняв весь дім. Всі ці речі важливі для нас, хоча й знаємо, що справжня суть свята це те, що Син Божий прийшов на землю, бо настільки полюбив нас, що захотів спасти від гріхів, щоб ми щасливо жили у мирі, як діти Божі. Це той факт, який сам по собі дарує нам щастя та сенс нашому життю, навіть якщо зовнішні обставини для атмосфери свята відсутні. Про це найбільше змогли б розказати ті люди, які пережили часи війни та нужди.
Але до свята відносяться й зовнішні обставини. Кожен бажає, щоб його діти пізнали справжню святкову, щасливу атмосферу різдвяних свят, про які зберігатимуть спогади впродовж всього свого життя. Це так і має бути.
Та, нажаль, нас також стосуються екологічні катастрофи, які загрожують землі, і також Закарпаттю. І ми маємо сумні спогади про дві повені та більші або менші зсуви, які трапилися не так давно. Ми знаємо, що всі ці сумні події трапилися переважно через надмірне вирубування карпатських лісів. Живі дерева можуть втримати надзвичайну кількість води. Вчені вважають, що ліси змогли б врятувати населені пункти від повені та від зсувів. А серед всіх дерев найбільше води може втримати ялинка, навіть зимою утримує вологу у своїх живих або вже опавших хвоїнках.
У той час, коли почали ставити різдвяні ялинки, ще було багато дерев, ще не знищували ліс, так як сьогодні. Таким чином молоді саджанці спокійно могли замінювати вирубані дерева.
Але сьогодні, коли в горах вирубують цілі схили, пора задуматись, чи варто на честь свята любові знищити ще десятки тисяч ялинок з наших і так «змучених» лісів.
Зауважую – не було б ніяких проблем, якщо б ялинки вирощували для такої цілі у спеціальних господарствах. На мою думку, наступив час поміркувати про те, що могли б ми зробити для безпеки нашого середовища, безпеки свого життя та життя інших людей, і при цьому не втратити один з найважливіших символів різдвяних свят. Хочу подати декілька пропозицій.
Вже протягом багатьох років на базарах можна купити ялинку в горщику. Таке дерево можна так само, як і вирубане, занести на середину кімнати та прикрасити, і навіть хвоїнки не будуть опадати. Хто має сад, той після свята може туди висадити ялинку, або можна залишити у горщику і на наступне Різдво знову занести у дім. Іноді є можливість після свята віддати ялинку у горщику продавцям, а ті віддадуть нам гроші. Або ж можна придбати декоративну ялинку. Я персонально проти всяких штучних речей, не дозволяю у храмах ставити неживі квіти, але перехідним вирішенням годиться й декоративна ялинка, поки не знайдемо інший вихід із ситуації. Вже є такі декоративні ялинки, які зовсім схожі на справжніх. Важливо й те, що таким чином можемо економно використати гроші, бо декоративну ялинку потрібно купити тільки один раз.
Ми всі відповідальні за створену землю, навіть тоді, якщо ми самі не загрожуємо їй. Бог довірив нам природу, всі ми мусимо охороняти її і зробити все можливе для її збереження. Кожен відповідає за свої власні вчинки. Те що робить інший, за те буде він відповідати.
Від цього року мукачівське римсько-католицьке єпископство прикрашатиме кафедральний собор декоративними ялинками. Сподіваюся, що Божому Дитяткові сподобається те, що цим вчинком ми хочемо зберегти його гарний дар – природу,  а таким чином і безпеку для життя людей. Він приходить до нас і на це Різдво, приносить свою любов, надію у наші серця, а ми з чистою совістю можемо співати з Ангелами: нехай буде “на землі мир людям доброї волі”.

+ Антал Майнек
єпископ-ординарій
 Мукачівської римсько-католицької Дієцезії