Екологія

Церкво Європи, переосмисли свою відданість захисту творіння!

Благословенний Ти, Боже і Господи сил і всіх творінь Сотворителю: паломництво надії за Європу

Близько п’ятдесяти делегатів від єпископських конференцій з більш ніж п’ятнадцяти країн Європи відправилися 1 вересня 2010 року з Базиліки Естергома (Угорщина) до Святині Маріацелл в Австрії

для участі у паломництві надії за все творіння. Шлях пілігримів проходив через Словаччину, де нас привітав Архієпископ Братиславський Станіслав Зволенскій. Ініціатива була натхненна Посланням Папи Бенедикта XVI з нагоди Всесвітнього дня миру у 2010 році, що мало назву «Якщо хочеш плекати мир — оберігай творіння».

Концепція паломництва було обрана як захід, що символізує шлях роздумів та змін, необхідних у разі, якщо суспільство збирається справитися з екологічними викликами. Паломництво виступає як вираження віри, так і зобов’язання змінитись. Наша проща розпочалася з благословення та освячення святою водою, здійснених кардиналом Петером Ерде, як нагадування про те, що за Хрещення, через основний Божий дар – воду, ми є частиною Церкви, яка сама, в свою чергу, теж є паломником.

Вода – це елемент творіння, багатий біблійним та сакральним змістом. Наше рішення провести частину паломництва кораблем на прекрасній річці Дунай, річці, що протікає через найбільшу кількість країн Європи, виразило наше занепокоєння, яке звучало у словах Папи Бенедикта XVI: «Накопичення ресурсів, особливо води, може викликати серйозні конфлікти між народами. Мирна угода про використання ресурсів може захистити природу та водночас добробут суспільства» (CV №51). Делегати звернули особливу увагу на спільну екуменічну ініціативу Національної ради християнських церков Бразилії (CONIC) під назвою «Екуменічна декларація з води як права людини та суспільного блага», схвалену кількома католицькими єпископськими конференціями Європи. Вода, будучи спільним благом, і водночас фундаментальною силою віри, стає рідкісним ресурсом для багатьох людей.

Особлива увага була привернута питанням енергетики. Підкреслювалась важливість використання відновлюваних джерел енергії, тобто вітру, сонячної енергії, біодизелю, біомаси, хвильових технологій, невеликих гідроелектростанцій, а також інших не викопних видів палива. Було узгоджено, що необхідно братися за проблему відходів шляхом їх запобігання, переробки, а також заохочення розвитку ефективніших технологій. Водночас, була звернута увага на необхідність ретельної та всебічної оцінки загального впливу всіх вимірів таких технологій.

Фундаментальною проблемою є питання – як забезпечити зміну свідомості через виховання, яке мотивуватиме зміни у встановленій моделі людської поведінки. Як зазначив у своєму зверненні до делегатів кардинал Петер Тюрксон, Президент Понтифікальної ради «Справедливість і мир», біблійна традиція свідчить про внутрішню єдність та логіку творіння, Мудрість, передану та показану Творцем, що забезпечує його красу і баланс. Як «хаос» і Слово Боже дають нам «Космос», так і Космос без Слова Божого повертає нас до хаосу. Цей принцип знаходить відображення в самій етимології слова “екологія”, яка підкреслює принцип збереження «ойкосу», тобто «дому» – нашого земного дому – у хорошому стані. Коли все в порядку, є краса. Коли цей порядок порушений або порушується егоїзмом та гріховністю, краса стає під загрозою. Ця тема відображається Папою Бенедиктом XVI в “Caritas in Veritate”, коли він вказує, що «Природа говорить нам про Творця (Римлян 1:20) та його любов до людства… Таким чином, це теж “покликання”. Природа є в нашому розпорядженні не як купа розсіяного сміття, а як дар Творця, що надав його у вбудованому порядку, що дозволяє людині … “обробляти його і зберігати його” (Бут. 2:15)» (№ 48). Основна ідея, що випливає із цього паломництва є те, що добро, краса і плідність творіння були першим покликанням людини, довіреним їй.

У надії натхнення оновленого контакту з духовним і моральним аспектами екологічної проблеми, делегати привертають увагу до багатої спадщини цінностей, яка випливає з біблійної, святоотцівської та богословської традицій, що беруть початок у людському розумі і які пропонуються людству через соціальну доктрину католицької церкви. Ці принципи наступні:

• Відданість загальному благу всіх людей, визнаючи, що благо кожного з нас залежить від благополуччя всіх людей;

• Повага Універсального призначення благ на Землі, відкидаючи будь-які спроби незаконно домінувати, надмірно споживати, обмежувати або комерціалізувати ці Богом дані блага, від яких залежить існування кожної людини;

• Принцип субсидіарності, зазначаючи, що заходи, які приймаються на місцевому рівні, в тому числі домі, парафії та школі, мають найважливіше значення для майбутнього глобального середовища;

• Солідарність, у тому числі готовність жертвувати особистими та короткострокові вигодами заради інших людей, особливо слабких і бідних;

• Справедливість у розподілі благ, гарантуючи, що ті, хто забруднюють найменше, тобто бідні та беззахисні, не страждатимуть найбільше від наслідків екологічної кризи;

• Справедливість поколінь, що діє в даний час на основі розумності та запобігання заради самого існування майбутніх поколінь;

• Єдність та неподільність Книги природи. Повага до екології людської особистості нерозривно пов’язана з повагою до творіння.

Ми звертаємося до молоді, родин, парафіяльних громад, монастирів, шкіл, семінарій та університетів, і просимо їх оновити свою відданість покликанню піклуватися про наш земний дім, заохочуючи поширення, вивчення та впровадження цих принципів, які пропонують прояснюючі та переконливі вказівники надії для людства.

Зокрема, ми закликаємо до спільних молитов та дій з представниками інших християнських Церков і церковних громад, таких, як екуменічний молебень, що відбувся в Санкт-Пельтені в рамках цього паломництва. Ми заохочуємо місцеві церкви залучатись до «Часу створіння», ініціативи, схваленої Третьою європейською екуменічною асамблеєю в Сібіу (Румунія) у 2007 році, яка рекомендувала в період між 1 вересня та 4 жовтня – днем святого Франциска Ассизького – виділити час для спеціальних молитов та дій з цього питання, так, як деякі єпископські конференції та Церкви вже роблять.

Ми також підтримуємо ширший діалог з політичною спільнотою, у взаємних вигодах якого ми пересвідчилися під час цього паломництва.

Ми розуміємо, що це паломництва надії для всього творіння було немов відгомоном священної подорожі надії та радості, яку здійснила Пречиста Діва Марія, долаючи гори і річки, щоб звістити світанок нового створіння своїй родичці Єлизаветі. Ми розуміємо, що в цій подорожі Марія стала образом майбутньої Церкви, Церкви-паломниці, яка в своєму лоні несе світові надію, долаючи висоти людської історії. Тож закінчуючи сьогодні нашу екологічну прощу, наслідуючи Марію, під молитовним проводом кардинала Крістофа Шенборна, ми приносимо до прекрасної альпійської святині Маріацелл наше сподівання на нове розуміння «великих речей», які учинив для нас Господь в дарах творіння та потреби знову дати позитивну відповідь, сказати «так» нашому первісному покликанню. Розпочавши екологічну прощу в самому серці Європи у прекрасній Базиліці Вознесіння в Естергомі і закінчуючи її в Храмі Різдва Марії в Маріацелл, ми продовжуємо вести наше земне паломництво з есхатологічний надією Церкви у те, що «куди вона піде, усе творіння за нею послідує».