Святий Лука – “історик лагідності Христа”

Осінь – це золота пора року, а особливо жовтень місяць, коли ми в особливий спосіб роздумуємо над життям Ісуса Христа у молитві розарію, вшановуючи Діву Марію, Царицю Розарію. Цього року жовтень місяць є визначним, а у деякій мірі і багатим історичними подіями в житті всієї Церкви. Найперше – це оголошення Папою Римським Бенедиктом XVI з 11 жовтня 2012 р. по 24 листопада 2013 р. Року Віри, який розпочався  Синодом єпископів у Римі з нагоди 50-ї річниці Другого Ватиканського Собору.
У вирі цих подій, 14 жовтня у смт. Середнє відбулося храмове свято на честь покровителя нашого храму Євангелиста св. Луки. Згадаємо, що за походженням св. Лука був греком, наверненим з поганства, за професією – лікарем і художником. Після прийняття християнства, став співпрацівником св. Павла і супроводжував його в місіонерських подорожах. Св. Лука, хоч і не був наочним свідком земного життя Ісуса Христа, проте, пишучи свою Благу Вість, він докладно довідався та обширно описав про все, що оповідали ті, які від початку були очевидцями і слугами Слова. Ідея Євангелія св. Луки – загальне покликання людей до віри, а через віру – до спасіння. Його Євангеліє показує Христа, як лікаря душ і тіл. Св. Лука переказав нам притчу про блудного сина, про відпущення гріхів розпусниці та розкаяному розбійнику. Саме він написав прославлення Бога Пречистою Дівою, що і до тепер молиться Церква у вечірній молитві – “Величає душа моя Господа!..”. Всесвітньовідомий письменник Данте назвав св. Луку “істориком лагідності Христа”. Святий Лука також є автором книги «Діяння апостолів», яка переказала життя Церкви перших християн. Як художник, він першим намалював ікону Діви з Дитятком на руках. Згідно з традицією св. Лука загинув мученицькою смертю в Ахаї.
Отож, щоб свято було прекрасним, хто чим міг, по мірі здібностей та можливостей, кожен парафіянин намагався залишити часточку свого серця, приймаючи посильну участь у підготовці. Костьол прикрашали надзвичайної краси ікебани, які майстерно зробила наша с. Тарзиція CJ, а с. Клара із молоддю оздобили двері храму та підготували стіннівку, де виписана цитата, яка на мою думку, у проголошений Рік Віри, є глибокою та повчальною: “Двері віри для нас є завжди відкриті… Пройти через ці двері, означає стати на дорогу, по якій треба йти все життя.” Наша старша молодь прикрасила польовий вівтар, збудований  біля костьолу.
І Бог винагородив наші “фізичні і духовні” старання та благословив чудовою погодою золотої осені. Церковне подвір’я наповнювалося односельчанами та вірниками з навколишніх парафій, які прийшли та приїхали розділити радість відпустової урочистості. Перед Службою була молитва розарію. На нашу парафіяльну урочистість головним целебрантом був запрошений абат премонстрантів о. Амброз Штрбак із Словаччини. Співслужили Святу Месу о. Мі-лан – словацький місіонер, який є на місіях у Меджугорії (Боснія та Герцоговина) та настоятель нашої парафії о. Андрій Немченко OFM. У своїй проповіді абат  сказав: “…так як св. Павло у своїх місіонерських подорожах, незважаючи на труднощі, ніколи не втрачав відчуття Божої присутності та підтримки, і свідчив про Христа у тому часі, так і він, не знаючи до кого їде, де це знаходиться Середнянська парафія, приніс нам Благу Вість та свідчення про Ісуса Христа у сьогоденні… Жнива великі, а робітників мало… Кожний з нас покликаний сьогодні бути свідком Ісуса Христа. Для цього треба, щоб люди, дивлячись на нас, бачили те, чого їм не вистачає у буденному житті: віру, надію, любов, щоб наочно переконувались, що Боже Царство близько…”
У Літургії брали активну участь як дітки, молодь, так і старші парафіяни: кожен долучився до цього як міг – читали, співали, несли дари, молились… Службу Божу супроводжував прекрасний спів парафіяльних хористів-активістів. На кінець Літургії було виставлення Пресвятих Дарів, після чого всі присутні засвідчили свою віру участю у процесії навколо храму, яка закінчилася співом гімну “Тебе, Бога, прославляєм…” По закінченню Богослужіння, всім присутнім був запропонований солодкий стіл та бутерброди.
Від імені всієї парафії хочемо подякувати всім отцям та паломникам, які в цей день розділили з нами радість урочистої Служби Божої. В особливий спосіб дякуємо нашим отцям-францисканцям – о. Андрію за Службу Божу, о. Роджеру за сповідь, о. Антону за допомогу у підготуванні технічного обладнання; сестрам Конгрегації Ісуса с. Тарзиції та с. Кларі за присутність і всебічну турботу. Нехай Господь обдарує всіх їх благодатями у їхній нелегкій праці, Небесна Матінка оберігає на кожному кроці, а св. Лука заступається за них у Небі. Окрема подяка всім парафіянам, які долучилися до того, щоб відпустова урочистість була справжнім, чудовим святом. Нехай добрий Господь, кожному винагородить. І нехай кожен з нас буде ревним робітником на Ниві Господній та, за добрим прикладом св. Луки, несе Благу Вість до тих з ким зустрічається.