Нехай безустанно триває молитва за мир. Екуменічний марафон у Павшині

29 серпня, у день пам’яті захисників України, у римсько-католицькому монастирі сестер св. Йосифа де Сен-Марк у Павшині на Мукачівщині відбувся день екуменічної молитви, покаяння та посту за мир в Україні.

Захід відбувся з ініціативи сестри Ліджі Паяппілі SJSM та, за її словами, за підтримки сестер-монахинь з її згромадження. До участі долучилися єпископи, духовенство та миряни різних конфесій, а також представники влади Закарпатської області.

Насамперед всіх присутніх привітав єпископ Мукачівський Микола Лучок ОР. Він наголосив на тому, що ми зібралися не тому, що ми не молимось. «Ми всі молимось. Я більш ніж впевнений, що особливо з 24 лютого 2022 року кожний з нас триває в молитві. Немає людини, яка не триває в молитві. Натомість ми тут зібралися, тому що Бог нас закликав всіх, хто тут є, – вас і мене запросив Бог».

Він висловив вдячність сестрі Ліджі, котра організувала цей день молитви, який єпископ назвав духовним марафоном, та завершив словами молитви за всіх присутніх і за увесь народ.

Другим до слова був запрошений голова Конференції єпископів України єпископ Віталій Скомаровський. Він наголосив на важливості молитви та пригадав, що сьогодні є день пам’яті загиблих Захисників та Захисниць. «Війна має свою географію… Руїни, наприклад, більше там на Сході чи в Києві, тут є менше. Але коли ми підемо на цвинтар, цвинтарі всюди однакові. В Луцьку, чи в Мукачеві, чи в Харкові – всюди ліси прапорів на могилах наших захисників. Коли на це дивишся, дуже болить серце».

Варто зазначити, що під час молитви всіх полеглих захисників і захисниць вся громада вшанувала їхній подвиг – одні стоячи, а багато-хто ставши на коліна. Зрештою, упродовж дня так само відбувалося і під час молитовних закликів чи прославлення, що лунало від представників різних деномінацій.

Слово теж було надано присутньому на міжконфесійній молитві за мир голові Закарпатської обласної ради Роману Сараю. За його словами це була честь для нього молитися разом із зібраною громадою. Молитися «за нашу Україну, за те, щоб настав справедливий мир» і щоб «кожен з нас жив, працював, насолоджувався життям у мирній, незалежній та процвітаючій країні».

Через відеопослання до присутніх звернувся Апостольський нунцій в Україні Вісвальдас Кульбокас. Звернувши увагу на те, що і християни, і євреї, і мусульмани – всі є Божі діти, він наголосив на тому, що це – дуже смиренна спільна молитва. Архієпископ Кульбокас підкреслив важливість цього молитовного зібрання та уділив благословення.

Мукачівську Греко-католицьку єпархію представили ректор ужгородської семінарії о. Петро Береш, духовенство та семінаристи. Передавши вітання від владики Теодора Мацапули IVE, вони вознесли співані молитви, притаманні східному обряду. Після прочитаного уривку Євангелія отець-ректор зауважив, що Христос «перед своїм стражданням говорить своїм учням, що не буде називати вас більше слугами, називатиму моїми друзями». Він підкреслив важливість того, щоб представники різних спільнот тут почали почуватися друзями, бо «Господь знову наново хоче нас сьогодні відбудувати, хоче наново нас створити, хоче зробити з нас своїх друзів і одночасно, щоби ми стали друзями один з одним». Це важливо саме з огляду на війну, котра триває у нашій країні і забирає від нас радість, а «Дух Святий хоче наново нас розбудити» і навчити знову бачити як створену Ним природу, так тих, хто за нас молиться, а також тих, котрі нас захищають, щоб ми пам’ятали і про тих, котрі віддали своє життя.

Священники та миряни Православної Церкви України прибули на молитву з благословення єпископа Варсонофія. «Сьогодні ми зібралися, де всі конфесії моляться про той справедливий для нашої багатостраждальної держави. Сьогодні всі разом ми піднімаємо свої голоси і свої серця у молитві до Господа Бога, щоб той мир, який Христос нам залишає, щоб ми могли зберегти його в своїх серцях, в своїх душах, в своїх умах і на своїх устах, щоби ми могли прославляти Господа єдиними устами».

Єпископ Закарпатської Реформаторської церкви Олександр Зан-Фабіян особливо звернув увагу на біль і трагедію сімей, котрі через війну зазнали гіркої втрати рідних, а також тих, котрі з тієї самої причини тепер розділені і знаходяться далеко. Саме через повномасштабне вторгнення росіян діти пограбовані. «Від них вкрали дитинство, можливість на навчання у нормальних школах. Навіть просто виспатись вночі вони не можуть». На прикладі притчі про милосердного самарянина єпископ Зан-Фабіян заохотив всіх бути милосердними, незважаючи на приналежність до якоїсь конфесії, незважаючи на національність. «Нам треба бути всім милосердним. Треба зміцнювати наше суспільство добрим прикладом, пожертвуванням, молитвою».

Зі свідченням до присутніх звернулися капелани та теперішні військові. У їхніх розповідях звучала особлива впевненість у Божій присутності під час захисту України.

До молитви долучилися представники протестантських Церков на чолі з Михайлом Балко.

Єврейська громада месіянського юдаїзму з міста Ужгород піднесла молитви українською мовою та на івриті.

«Шабат – це день, який належить Господові. Це як будинок нашого Батька. І коли приходимо до Батька, ми знімаємо наше взуття, ми заходимо в Його приміщення. Це Його час, це Його місце. І тому для мене велика честь, що сьогодні ми можемо зустрічати цей день, який Господь посвятив собі, разом з нашими братами та сестрами з різних конфесій та деномінацій», – підкреслив раввин єврейської месіанської спільноти Олександр Голота.

До пісенно-молитовної прослави приєдналася співзасновниця національних молитовних сніданків України та засновниця міжнародних жіночих молитовних сніданків, народна артистка України Оксана Білозір. Вона виконала пісню «Материнська молитва», а разом з сестрами зі згромадження св. Йосифа де Сен-Марк, які упродовж всього дня творили музичний супровід програми, заспівала величання Господу.

Впродовж дня, згадуючи свою подорож на Схід, сестра Ліджі розповідала про різні випадки та ситуації, які були у Харкові, Запоріжжі, Херсоні та особливо закликала всіх тривати у молитві до кінця. Як наші військові безустанно стоять на захисті, так нехай не спиняється наша молитва.

День молитви завершився урочистою адорацією Пресвятих Дарів, котра є традиційною для католиків. Для особливого благословення нашої країни задля її захисту сестра Ліджі запросила всіх присутніх. Як виразний знак для кожного на сцену були запрошені єпископ, священник, капелан, військовий, мати, котра втратила сина через війну, дружина, котра втратила чоловіка, та багато інших, серед яких представники різних професій – вчитель, медик… Особливо теж були запрошені до цього діти, школярі та студенти. Всі разом – і ті, хто на сцені, і ті, котрі залишилися на своїх місцях, – благословили Україну, молилися за мир.

Насамкінець Євхаристійне благословення уділив єпископ-емерит Кам’янець-Подільської дієцезії Леон Дубравський OFM.

Слова перепрошення, благання та прославлення, різні звернення, молитви та спів – все милозвучно перепліталося на цій великій території просто неба, куди з’їхалося понад тисяча паломників з різних куточків України. Нескінченним здавався ланцюг поєднаних рук усіх присутніх у часі спільної молитви «Отче наш».