Папа: Любов є рушієм віри, а віра – винагорода любові

Усі ми потребуємо зростання у вірі та скріплення нашої довіри до Ісуса, а допомогою в цьому є уважне щоденне слухання Божого слова, участь у Святих Тайнах, особиста молитва та діла милосердя. На це вказав Папа Франциск, коментуючи перед проказуванням молитви «Ангел Господній» у неділю, 20 серпня 2017 р., євангельську розповідь про чудо, яке Ісус вчинив для жінки-ханаанянки, що була чужинкою для юдеїв.

Ця біблійна подія відбулася під час того, як Ісус прямував до міст Тиру та Сидону, що на півночі від Галилеї. В дорозі до Нього наблизилася ханаанянка, благаючи зцілити її доньку, яку «біс мучить страшенно». В першу мить здається, що Господь не слухає цього волання, сповненого болем, спонукаючи учнів втрутитися й заступитися за неї.

Як зауважив Святіший Отець, вдавана Ісусова відчуженість не знеохотила цю матір, яка дедалі більше наполягала на своєму благанні. «Внутрішню силу цієї жінки, – сказав він, – слід шукати в її материнській любові та в упованні на те, що Ісус може сповнити її прохання. І це спонукає мене замислитися про силу жінок. Своєю стійкістю вони здатні здобути великі речі. Ми знаємо чимало таких жінок! Можемо сказати, що це любов є рушієм віри, а віра, у свою чергу, стає винагородою любові».

Нестримна любов до доньки спонукала жінку взивати: «Змилуйся надо мною, Господи, Сину Давида», а стійка віра в Ісуса дала їй змогу не знеохотитися перед обличчям Його початкової відмови, так що вона припала Йому до ніг, благаючи: «Господи, допоможи мені!». Тож перед обличчям такої великої витривалості Ісус був вражений вірою цієї жінки-язичниці: «О жінко, велика твоя віра! Хай тобі буде, як бажаєш». І від тієї години її дочка видужала.

«Ісус вказує на цю смиренну жінку, як на приклад непохитної віри. Її наполегливість, благаючи Христового втручання, є для нас спонукою не знеохочуватися, не спадати у відчай, коли нас гноблять важкі життєві випробування. Ісус не відвертається від наших потреб, а якщо, іноді, здається нечутливим до наших прохань про допомогу, то це для того, аби випробувати та скріпити нашу віру», – сказав Наступник святого Петра, наголошуючи, що ми повинні не переставати благати, як ця жінка: «Господи, допоможи мені!» – наслідуючи її витривалість і сміливість, «якої потребуємо в молитві».

Папа зауважив, що ця євангельська подія дає вказує на те, «що всі ми потребуємо зростання у вірі та скріплення нашого уповання на Ісуса», Який може допомогти нам віднайти шлях, якщо ми втратили орієнтир, «коли дорога не здається рівною, але тернистою та крутою, коли важко залишатися вірними своїм зобов’язанням». «Важливо, – додав він, – щоденно живити свою віру уважним слуханням Божого Слова, приступанням до Святих Тайн, особистою молитвою, немов воланням до Нього: “Господи, допоможи мені!” – й конкретним наставленням милосердної любові до ближнього».

«Ввіряймося Святому Духові, аби Він допоміг нам бути витривалими у вірі. Святий Дух вливає відвагу в серця вірних, дає нашому життю та нашому християнському свідченню силу переконливості та переконання, заохочує нас перемагати недовіру до Бога й байдужість щодо ближніх», – підсумував Святіший Отець, побажавши: «Нехай же Пречиста Діва Марія допоможе нам дедалі більше усвідомити нашу потребу Господа та Його Духа, випросить для нас стійку віру, повну любові, та любові, що вміє перетворюватися в сміливе благання до Бога».

Джерело – uk.radiovaticana.va