16 червня вечірня Меса у Мукачівській катедрі була особливою. За участю місцевого єпископа Миколи Лучка ОР та великої кількості як місцевих, так прибулих священників, Євхаристію очолив настоятель катедральної парафії св. Мартина Турського отець Іштван Погань. Цього дня він відзначав срібний Ювілей священства.

25 років тому Іштван Погань прийняв священницьке рукоположення у цьому самому храмі з рук єпископа Антала Майнека OFM.

Процесійний вхід священників у будній день вказав на виняткове свято, на яке разом зібралися віряни як угорці, так українці. Тож храм був заповнений людьми, немов, у неділю чи урочистість. Приїхали також батьки, закордонні друзі з руху «Фоколаре» та віряни з інших парафій.

Розпочавши подячну Месу, ювіляр наголосив на тому, що не його славимо, але Бога.

У проповіді єпископ Микола вказав на привілей священника-ювіляра, котрий у присутності єпископа головує на святій Месі. Отець Іштван «сьогодні дякує Господові за 25 років священства і ми разом з ним дякуємо за його 25 років священницького служіння з вдячністю за те, що він дійшов до цього дня разом з нами».

Далі Мукачівський ординарій вказав на п’ять періодів на дорозі священника. Насамперед, це перша зустріч з Ісусом: «Не може бути священства, якщо немає особливої зустрічі. Тобто це не робота, це не кар’єра. Священство – це не місце, де людина пробує здобути чи знайти соціальний статус. Це зустріч з Ісусом». У священницькому покликанні «кожний може назвати той момент, коли хочеться піти за Ісусом, хочеться бути з Ісусом, а навіть хочеться жити, як Ісус».

За словами єпископа другий етап – це період закоханості, третій – навчання і структура. У цей час може прийти криза. Тоді, як сказав єпископ Микола, важливе повернення до першої любові: «Знову пошуки Ісуса і ставлення Його на перше місце, а не завдань, не обов’язків, які накладає не раз зовнішня структура». Це вже четвертий етап – нова зустріч з Ісусом Воскреслим. Приходить свідомість «хочу бути з Ісусом, хочу все глибше пізнавати Ісуса, хочу пізнавати любов Ісуса, хочу любити, як Ісус».

Коли священник приходить до цього етапу стосунків з Ісусом, то стає дуже міцним і дуже сильним в своєму священстві, бо це вже не закоханість. Це вже не підпорядкованість системі і це приводить до п’ятого етапу – стабільності та вірності. «Я знаю, чому я тут і я є з Тим, за Ким я пішов».

«Дуже важливий теж цей момент – слово, яке Ти вибрав на цю подячну свою Месу, на подальшу свою дорогу після 25 років священства, – зазначив єпископ. – Це слова Ісуса на останній вечері.  Тобто даєш себе вже з довірою в руки Ісуса, тому що знаєш, що Він вірний, Він не скривдить. Водночас взяв, розламав, благословив і подав: беріть і їжте».

Єпископ закінчив проповідь словами побажання ювіляру, щоб його «священство було щораз більш занурене в досвіді любові Ісуса до тебе, Отця небесного до тебе». Ординарій процитував прочитане Євангеліє «Будьте досконалими в любові, як Отець небесний є досконалий» та продовжив: «Цією дорогою досконалості нехай Дух Святий тебе веде, Марія випрошує всі потрібні благодаті, за заступництвом Святого Мартина. Про це просимо».

Всі молитви та спів під час Святої Меси звучали українською, угорською та латинською мовами. Два дорослі хори – україномовний та угорськомовний прикрасили своїм співом святкову урочистість.

На завершення Меси щирі слова вітання отцю-ювіляру та його батькам линули від представників різних спільнот, а також найбільш юних парафіян – дітей. Угорська спільнота заспівала відоме Ааронове благословення, під час котрого всі, хто співав, тримали піднятою праву руку, молячись за отця Іштвана.

Богослужіння проводилось при викладених реліквіях святого Бенедикта. На цьому тижні катедральна парафія особливо молиться про мир для України за його заступництвом. Як пригадав єпископ у проповіді слова отця Іштвана з інтерв’ю, що він колись відчув сильний мир зі сторони табернакулюма і забажав нести такий мир іншим.

Нехай буде прославлений Бог, як зазначив о. Іштван на самому початку Святої Меси.  Нехай Божий мир шириться через священників та всіх вірних. Нехай Його мир запанує у серцях людей.

Текст і фото: Тетяна Решетар
Відео: Veritas