У своєму виступі під час Варшавської конференції людського виміру Постійний представник Святого Престолу при Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ) монсеньйор Річард Ґіра відзначив особливий зв’язок між свободою вираження поглядів і свободою віросповідання, підкресливши, що «захист останньої не перешкоджає критичним дебатам або серйозним дискусіям» на духовні теми.

Про це пише Vatican News.

«Людська особа і людська спільнота є метою і мірилом використання засобів соціальної комунікації». Цим уривком з послання святого Івана Павла ІІ з нагоди XXXIX Всесвітнього дня соціальних комунікацій монсеньйор Річард Ґіра, Постійний представник Святого Престолу при Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ), розпочав свій виступ на третій сесії Конференції з людського виміру, присвяченій основоположним свободам, яка відбувається у Ватиршаві. Позиція Святого Престолу, за його словами, це позиція, виражена в Катехизмі Католицької Церкви, який стверджує, що «інформація через засоби масової інформації» повинна «служити загальному благу», а суспільство має «право на інформацію, засновану на істині, свободі, справедливості і солідарності».

Обов’язки свободи вираження

Зобов’язання щодо медіа та їхнього прагнення до незалежного голосу «повинні ґрунтуватися на спільному розумінні ролі, яку вони відіграють у служінні, просуванні та захисті людської гідності», вважає ватиканський дипломат. Такий підхід, за його словами, вимагає від медіа визнання того, що їхня незалежність є «особливим проявом права на свободу вираження поглядів», реалізація якого накладає особливі «обов’язки і відповідальність». З огляду на специфічний характер делегації Святого Престолу, її послання також торкається особливого зв’язку між свободою вираження поглядів і свободою віросповідання. Захист останньої цінності «не виключає критичних дебатів або серйозних дискусій» щодо духовних тем. Однак, як зазначив монсеньйор Ґіра, неприпустимо приховувати за такими ідеалами «виправдання негативних стереотипів, нетерпимості, дискримінації, ворожнечі чи насильства щодо релігій або їхніх представників». Свобода вираження поглядів повинна виділити простір, де всі погляди мають можливість «висловлювати свою думку, з повагою і без страху перед іншими», навіть якщо вони йдуть врозріз із загальноприйнятими поглядами.

На служінні спільному благу

Що стосується журналістів, то, на думку Святого Престолу, вони мають «обов’язок служити загальному благу», надаючи «точну, об’єктивну і збалансовану» інформацію. Поширюючи новини без упереджень, журналісти надають світові інформацію, яку державні засоби масової інформації «часто не можуть або не хочуть надавати». Така специфіка стосується, перш за все, ситуацій «великих людських страждань», які супроводжують кожну ситуацію конфлікту. Як наголосив ватиканський дипломат, «привертаючи увагу до жертв і тим самим допомагаючи стимулювати спільні міжнародні дії», журналісти демонструють «позитивні і конкретні наслідки», які справедливий, сміливий і чесний спосіб висвітлення подій може принести суспільству.