Рух Фоколаре для молоді віком 13-16 років організував табір  під гаслом «Віра, Надія, Любов» у с. Сторожниця на Ужгородщині.

У парафіяльному будинку, що неподалік костелу Народження Пресвятої Діви Марії, від 16 до 18 серпня вирувало життя. Тут зібралися 22 молодих людей з Ключарок, Мукачева, Ужгорода та місццеві учасники зі Сторожниці, які, власне, і були ініціаторами та організаторами програми. Вони спільно підготували парафіяльний будинок, розробили програму та дбали про її реалізацію.

Кожного дня в програмі була конференція, катехизи та Свята Меса, котру звершували о. Іштван Погань та о. Косма Холлек ЧБМ.

Про табір та власні враження розповіли учасники.

«Завдяки сприянню директора будинку культури с. Сторожниця, першого вечора ми мали змогу переглянути фільм в комфортному великому кінозалі. Кожного дня ми кидали Кубик Любові (традиція руху Фоколаре – прим. ред.) й старалися прожити цей день згідно того завдання, яке нам випало.

На другий день табору молодь організувала квест вулицями Сторожниці, де на кожній із зупинок команди виконували певні завдання, і так змагалися за солодкий приз. Після квесту були водні розваги, які стали приємним охолодженням посеред спекотного дня. Діти грали волейбол з кульками наповненими водою. В кінці кінців все завершилось справжньою водяною битвою. Мокрі та щасливі всі розійшлись на відпочинок, щоб ввечері зібратися біля ватри.

Суботній день був дуже насиченим, тому його завершенням стала адорація при свічках в нашому храмі. Атмосферу цієї адорації неможливо передати словами. Діти дякували, прославляли Господа, молилися за мир, своїх рідних, духовенство, воїнів та полонених, за померлих, особливо тих, котрих забрала війна. Віддавали в руки Отця свої плани, навчання. Співали пісні та споглядали Господа в тиші ночі. Було невимовно приємно переживати це разом з ними.

В неділю після Меси була катехиза та розважальна програма. А потім прощання, з бажанням повторити восени таку зустріч.

Окремо хочемо висловити подяку о. Антону Конєчному та о. Іштвану Поганю, котрі стали благодійниками нашого табору. Катехиту нашої парафії та директору будинку культури. Батькам, котрі надали всі необхідні продукти та готували щодня сніданки, обіди та вечері. Аніматорам, котрі залишалися поряд з дітьми всі ці дні і ночі, та допомагали в реалізації їх планів.

Нехай Ісус, присутність Якого між нами ми переживали в ці дні, супроводжує кожного з цих молодих людей своїм благословенням, щоб вони не боялися нести віру, надію та любов цьому зраненому світу», – Людмила, с. Сторожниця.

«Сама ідея створення зустрічі виникла після розмов з о. Антоном. Після декількох зустрічей ми обрали тему «Віра,Надія і Любов», тому що в нас час складно дотримуватись цих трьох чеснот. До організації зустрічі була залучена вся молодь з парафії. Інколи було складно узгоджувати деякі питання, бо у кожного була своя думка, але ми вчилися об’єднувати всі думки та ідеї в одне ціле. Підготовка до табору була дуже насичена: ми збирались в парафіяльному будинку, щоб узгодити організаційні моменти. Найскладнішим для нас було прибирання парафіяльного будинку. Так як там ніхто не живе, ми мали вдосталь роботи, але ми впорались.

Програма була духовною, але включала також розважальну частину, квест та водні розваги, де молодь мала мала змогу згуртуватись, працювати в командах та отримати море позитивних емоцій. Ватра, яка відбувалась ввечері, принесла змогу трохи відпочити, пограти в ігри, поспілкуватись та провести весело час.

Завершили зустріч прощанням та обіймами. Хочемо висловити щиру вдячність всім тим хто був ці три дні з нами. Молоді, без участі якої зустріч не відбулася б; отцю Генріху, який залишався з нами духовно; о. Антону Конєчному та о. Іштвану Поганю, благодійникам цієї зустрічі. За Святі Меси й таїнство Сповіді, у чому нам служили о. Ішван та о. Косма.

Дякуємо всім за вашу любов, турботу та терпеливість. Саме завдяки вам ми змогли по справжньому відчути, що Ісус був з нами, був посеред нас. Нехай Господь дарує нам своє благословення а також зміцнює віру, надію та любов», – Домініка, с. Сторожниця.

«Табір молоді, який відбувався на нашій парафії був для мене безмежно цікавим. Можливо тому, що я відчула на власному досвіді, що означає організація таких зустрічей, так як мені випала нагода бути одною з організаторів. Але результат дійсно був вартий всіх старань. Ми з нашими друзями з Мукачева та Ужгорода мали дійсно гарні враження зі всіх катехиз, квестів, обговорювань, а також незабутньою була вечірня адорація. На ній була відчутна присутність Христа між нами. Дякую за цей благословенний час», – Злата, с. Сторожниця.

«До табору вислів «Віра, Надія, Любов» був чимось буденним. Однак, після табору я почала помічати, як же багато в людей віри, надії, як багато любові у мені, в моїх близьких. Цей табір навчив любити всіх, любити навіть тих, хто заважає тобі спати вночі, – згадує з усмішкою Меліса з Ужгорода. – Взагалі все було чудесно: їжа домашня, наварена руками батьків з любовʼю; люди, ця шалена підтримка, любов, комфорт і радість. Програма теж ідеально збалансована – всього вистачало. Чудесно! Дякуємо вам!»

«Молодіжна зустріч принесла багато радості та позитивних емоцій для учасників. Програма заходу була насиченою і захопливою, що дозволило кожному знайти щось для себе. Перший день зустрічі розпочався з приїзду учасників і дуже смачної вечері. Пізніше, перегляд християнського фільму забезпечив душевний відпочинок і сприяв глибоким роздумам, які завершилися благословенням, яке нам уділив через відеозв’язок о. Антон. Катехиза від пані Лізи на тему «Дорога життя» дала можливість поглибити знання і розуміння християнських цінностей. Загалом, молодіжна зустріч в селі Сторожниця стала чудовою можливістю для молоді  об’єднатися, поглибити свої духовні знання і просто насолодитися спільним часом. Кожен учасник залишився з яскравими спогадами, сповнений позитивної енергії та натхнення! Дякуємо організаторам та всім учасникам цієї зустрічі!» – Лєра, с. Ключарки.

«В таборі було весело! Було добре, що програма відбувалась в різних локаціях. Програма була доста файна, достатньо часу для відпочинку, смачна їжа. Запам’яталася конференція про екологію, на якій ми ділилися власним досвідом як ми долучаємось до збереження довкілля. Там я зокрема дізнався, що в школах збирають папір і здають на переробку. Почув про те, як місцева сміттєпереробна компанія запроваджує сортування відходів. Було круто», – Мирослав, м. Ужгород.

«Хоча я був більше учасником, ніж організатором, було дуже приємно в цьому брати участь. Ділитися ідеями, приходити на зустрічі, і прибирати фару разом. Коли до тебе дійшла твоя частинка квесту, було, навіть трохи страшно, але ми впорались», – Данік, с. Сторожниця.