Філологиня німецької мови, режисерка телебачення, організаторка мистецьких заходів ось вже дев’ять років, як приєдналася до місійного Згромадження Сестер Служниць Святого Духа Римсько-Католицької Церкви. 

Закарпатка сестра Едіта Марія Улман розповіла Суспільному про своє рішення стати черницею.

19 травня у рідній парафії міста Свалява Едіта Улман склала довічні обітниці і висловила остаточне рішення стати монахинею. Відтак отримала друге ім’я Марія.

«Є три обітниці: чистоти, убогості, послуху. Чистоти – це означає обітниця безшлюбності і що сестра-монахиня намагається мати чисте серце і берегти себе від гріха. Обітниця послуху, що я слухняна перед своїм Згромадженням, конституціям, тобто нашим правилам, але найперше Богу і Його волі. Обітниця убогості – це означає, що я не маю власного майна і все наше майно є спільне у користуванні нашого згромадження, я про нього дбаю і також веду життя, яке є в солідарності з убогими і бідними. Віра приносить мені радість. Я своїм гаслом на вічні обітниці вибрала фразу зі Святого Письма: «Не журіться, бо радість у Господі – це ваша сила!» – розповідає сестра Едіта Марія Улман.

Зі слів монахині, особливістю членів згромадження Сестер Служниць Святого Духа є постійна готовність до місій.

«Згромадження – це не турбюро. Ми вирішуємо спільно де можемо працювати по можливостях, за потребами і здібностями. Звичайно, пам’ятаю і про Україну, бо Україна дуже потребує підтримки і молитовної, і матеріальної. Тримаю зв’язок із нашими воїнами, в родині маємо тих, які служать, які є на передовій. Це не є так, що якщо ти йдеш у монастир, то не зважаєш на життя у світі», – додає сестра Едіта Марія.

Едіта Марія згадує, вперше задумалася про монашество після 25-ти років. Із того моменту до прийняття остаточного рішення пройшло 9 років.

«До життя в монашій спільноті я працювала на телебаченні, перед тим викладала на курсах іноземних мов. У мене було своє життя. Досить насичене. Різні фестивалі, культурні проєкти ми організовували. Потім подумала: «піду спробую життя в спільноті», бо ця думка мені не давала спокою. Мама до цього була не дуже готовою, адже вона знає, що життя у спільноті, життя у монастирі – це не завжди легко. А тато такий: «Я тобою пишаюся, ти на правильній дорозі». Зараз моя мама бачить, що я спокійна, що я щаслива, і підтримує мене», – каже Едіта Марія Улман.

Після складання обітниць, Едіта Марія отримала призначення на служіння в Сполучених Штатах Америки.

«Ми працюємо у 49-ти країнах світу. Нас є 3000 сестер по всьому світу. І це життя, яке відкрите до людей, до суспільства, бо ми дивимося, які є потреби у суспільства і там ангажуємося і йдемо у ті міста і країни, де є потреба. Мені допомогло те, що я із Закарпаття. Із сім’ї, де є і угорці, і словаки, німці, австрійці, то ця наша закарпатська міжнародність допомогла мені у моєму згромадженні, яке є міжнародним», – зазначає сестра Едіта Марія SSpS.