У Неділю Пасхи, 31 березня 2024 р., Папа Франциск очолив на площі Святого Петра у Ватикані Святу Месу, по завершенні якої звернувся, опівдні, з великоднім посланням та уділив урочисте благословення «Urbi et Orbi».

Про це пише Vatican News.

Дорогі браття й сестри, благодатної Пасхи!

Сьогодні по всьому світу відлунює звіщення, яке дві тисячі років тому пролунало в Єрусалимі: «Ісус Назарянин, розіп’ятий, воскрес!» (пор. Мк 16,6).

Церква наново переживає подив жінок, які на світанку першого дня тижня пішли до гробниці. Гріб Ісуса був закритий великим каменем, так само і сьогодні важкі, надто важкі брили закривають надії людства: брила війни, брила гуманітарних криз, брила порушень прав людини, брила торгівлі людьми та інші. Також і ми, як і жінки, Ісусові учениці, запитуємо одні одних: «Хто відвалить нам це каміння?» (пор. Мк 16,3).

Й ось відкриття пасхального ранку: камінь, той камінь, такий великий, вже відкочений. Здивування жінок є нашим здивуванням: гріб Ісуса відкритий і порожній! Звідси все починається. Через цю порожню гробницю проходить новий шлях, шлях, який ніхто з нас, крім Бога, не міг відкрити: шлях життя серед смерті, дорога миру серед війни, шлях примирення серед ненависті, дорога братерства серед ворожнечі.

Браття й сестри, Ісус Христос воскрес, і тільки Він здатен відкотити каміння, що закриває шлях до життя. Більше того, Він сам, Живий, є Дорогою: Дорогою життя, миру, примирення, братерства. Він відкриває нам перехід, по-людськи неможливий, бо тільки Він бере на себе гріх світу та прощає наші гріхи. А без Божого прощення цей камінь не відвалиться. Без прощення гріхів неможливо вийти із замкненості, упереджень, взаємних підозр, самовпевненості, що завжди виправдовують себе та звинувачують інших. Тільки Воскреслий Христос, даруючи нам прощення гріхів, відкриває дорогу до оновленого світу.

Лише Він відкриває нам двері життя, ті двері, які ми постійно зачиняємо війнами, що поширюються в світі. Сьогодні ми звертаємо свій погляд насамперед до Святого Міста Єрусалиму, свідка таємниці страстей, смерті та воскресіння Ісуса, і до всіх християнських спільнот Святої Землі.

Мої думки передусім линуть до жертв численних конфліктів, що тривають у світі, починаючи від війни в Ізраїлі та Палестині, а також в Україні. Нехай же Воскреслий Христос відкриє дорогу миру для стражденного населення цих регіонів. Закликаючи до пошани принципів міжнародного права, висловлюю побажання про загальний обмін усіма полоненими між Росією та Україною: всіх на всіх!

Крім того, знову звертаюся із закликом забезпечити можливість доступу гуманітарної допомоги до Гази, знову закликаючи до якнайшвидшого звільнення заручників, захоплених 7 жовтня, і негайного припинення вогню в секторі.

Не дозвольмо, щоб бойові дії, які тривають, і надалі завдавали серйозної шкоди вже виснаженому цивільному населенню, а особливо дітям. Як же багато страждань ми бачимо в очах дітей. Вони відучилися усміхатися, діти на цих теренах війни. Своїм поглядом вони запитують нас: чому? Навіщо стільки смертей? Чому стільки руйнувань? Війна – це завжди абсурд і поразка! Не дозволяймо вітрам війни ще сильніше віяти над Європою та Середземномор’ям. Не піддаваймося логіці зброї та переозброєння. Мир ніколи не будується зброєю, а простягаючи один одному руки та відкриваючи серця.

Браття й сестри, ше забуваймо про Сирію, що вже тринадцять років страждає від наслідків тривалої та спустошливої війни. Численні загиблі, пропалі безвісти, велика вбогість і руйнування чекають відповідей з боку всіх, також і міжнародної спільноти.

Сьогодні мій погляд в особливий спосіб скерований до Лівану, який вже тривалий час страждає від інституційної безвихідності та глибокої економічної і соціальної кризи, яку тепер поглиблюють бойові дії на кордоні з Ізраїлем. Нехай же Воскреслий Господь утішить улюблений ліванський народ і підтримає всю країну в її покликанні бути землею зустрічі, співіснування та плюралізму.

Скеровую окрему думку до регіону Західних Балкан, де робляться вагомі кроки до інтеграції в європейський проект: нехай же етнічні, культурні та конфесійні відмінності не будуть причиною поділів, а стануть джерелом багатства для цілої Європи та всього світу.

Так само я заохочую переговори між Вірменією та Азербайджаном, щоб за підтримки міжнародної спільноти вони могли продовжувати діалог, допомагати переміщеним особам, шанувати культові споруди різних релігійних конфесій і якнайшвидше досягти підписання мирної угоди, яка буде остаточною.

Нехай же Воскреслий Христос відкриє шлях надії для людей, які в інших частинах світу страждають від насильства, конфліктів, продовольчої незахищеності, а також від наслідків зміни клімату. Нехай же Господь дарує розраду жертвам будь-яких форм тероризму. Молімося за тих, хто втратив життя, і вимолюймо каяття та навернення виконавців цих злочинів.

Нехай же Воскреслий допоможе гаїтянському народові, щоб якнайшвидше припинилося насильство, спустошення і кровопролиття в цій країні, щоб вона могла прямувати шляхом демократії та братерства.

Нехай же дарує розраду народові рохінджа, що страждає від важкої гуманітарної кризи, та відкриє шлях до примирення в М’янмі, яку роками роздирають внутрішні конфлікти, щоб остаточно відкинути будь-яку логіку насильства.

Нехай же Господь відкриє дороги миру на Африканському континенті, особливо для стражденного населення Судану і всього Сахельського регіону, Африканського Рогу, регіону Ківу в Демократичній Республіці Конго і провінції Кабо-Дельґадо в Мозамбіку, а також припинить тривалу посуху, що охопила величезні території, спричинивши нестачу продовольства й голод.

Нехай же Воскреслий осяє своїм світлом мігрантів і тих, хто переживає економічні труднощі, даруючи їм розраду й надію в скрутну хвилину. Нехай же Христос провадить усіх людей доброї волі до єднання в солідарності, щоб разом долати численні виклики, які постають перед найубогішими сім’ями в їхніх пошуках кращого життя і щастя.

У цей день, коли ми святкуємо життя, дароване нам у воскресінні Сина, згадаймо про безмежну Божу любов до кожного з нас: любов, яка перевершує будь-яку межу й будь-яку слабкість. Проте, як же часто зневажають дорогоцінний дар життя. Як же багато дітей навіть не мають змоги побачити світ? Скільки помирають від голоду, або позбавлені елементарного піклування, або стають жертвами зловживань і насильства? Скільки життів перетворено на товар через зростаючу торгівлю людьми?

Браття й сестри, у день, коли Христос визволив нас від рабства смерті, закликаю всіх, на кого покладена політична відповідальність, не щадити зусиль у боротьбі з лихом торгівлі людьми, невтомно трудячись над ліквідацією мереж експлуатації, і принести свободу тим, хто став її жертвами. Нехай же Господь утішить їхні сім’ї, особливо ті, які з нетерпінням чекають звісток від своїх близьких, запевнивши їм розраду та надію.

Нехай же світло воскресіння просвітить наш розум і наверне наші серця, даючи нам усвідомлення цінності кожного людського життя, яке потрібно приймати, захищати та любити.

Благодатного всім Великодня!