Ангел же сказав їм: «Не бійтесь, бо я звіщаю вам велику радість, що буде радістю всього народу: Сьогодні народився вам у місті Давидовім Спаситель, він же Христос Господь. І ось вам знак: Ви знайдете дитя сповите, що лежатиме в яслах». (Лк. 1,10-12)

Пройшло вже понад два тисячоліття від тієї ночі, в якій ангели сповістили цю велику радість про народження Спасителя. Однак для того, щоб увійти в цю велику радість, кожному з нас потрібно особисто прийняти Спасителя. Що це за Спаситель? Як прийняти його спасіння? Від чого чи від кого Він може спасти нас?

Ангел сповіщає Йосипові: …він спасе свій народ від гріхів його (Мт 1, 21).

Тобто, Ісус спасає від гріхів!

Від якого гріха? Від головного – непослуху Богові, Творцеві Всесвіту. Цей непослух породив усяке зло, в якому ми знаходимось.

Якщо хтось хотів би щиро дослідити причину зла в своєму житті та зла в світі, причину війни, то дійде до висновку, що людина, не слухаючись Бога і Його законів життя, спричинилась до розвитку цивілізації смерті, цивілізації «без Бога». А це в свою чергу породило так багато страждань, хвороб та насильства. Які б зусилля не чинило людство для розвитку техніки, науки, медицини, озброєння – це його не спасе! Це не принесе правдивої радості життя, не принесе миру.

Вихід з цивілізації смерті є один – це прийняття Ісуса своїм Спасителем і вірне слідування за Ним! Бо це Він є правдою, Він є дорогою і Він є життям. Це питання віри! Тобто, потрібно повірити Ісусові і робити так, як Він вчить. Плодом такого життя є досвід нашого спасіння. Послух Богові, послух Ісусові приносить правдивий сенс в наше життя і дає радість, навіть серед страждань.

Спасіння, котре приніс Ісус, доступне кожному!

Тож визнаймо Його своїм Спасителем і ділімось цією великою радістю з тими, хто ще її не знає.

Микола Петро Лучок О.Р.,
єпископ Мукачівський