Продовження теми про чесність у черговій розмові з Апостольським адміністратором Мукачівської дієцезії єпископом  Миколою Лучком ОР.

Піти на глибину. Розмова на Veritas.

Чесність проникає дуже сильно наше життя. Для того, щоб піти на глибину потрібна чесність.

Чесність – це близькість. А близькість – це життя. Чого ми прагнемо? Близьких стосунків. А вони неможливі без чесності. 

Чому і коли діти починають брехати? Чому вони стають нечесними? Де діти вчаться нечесності? Нечесність – це корисливість. Реклама пропонує через купівлю продуктів щастя, досконалість. Це – неправда. Техніки маніпуляцій на рекламному та політичному рівні випрацьовуються до перфекціонізму, а людина [трактується] як предмет. Втім, є і компанії, які зрозуміли, що втративши чесність до клієнта, використовуючи бруд і тягар, – важливіше бути чесним.

Багато чого ми інтуїтивно відчуваємо, чи людина чесна, чи ні. Якщо людину «отуплювати» – то вона втратить вразливість. У тоталітарних системах людину вчать бути нечесною, робити вид, ховатися, брехати, обманювати. На будь-якому рівні нечесності, якщо людина дозволяє собі нею жити – вона отуплюється, стає носієм нечесності. Нечесність часто пов’язана зі злочином. Злочин – це значить «я мушу ховатися». Якщо людина ховається – у неї є внутрішні блоки, страждання, і вона починає це знеболювати, або шукати враження, щоб створювати близькість. Потрібно наважитися на те, що будеш втрачати всіх тих, з ким тобі не по дорозі. Якщо в тебе ціль чесність і близькість – ти готовий втрачати. Але якщо ти зустрінешся зі страхом осудження і відкинення, страхом втратити комфорт, страждань, втрати фантазій.

Один з наших гріхів – хочемо змусити світ жити християнськими принципами. Але це може бути дуже нечесно… Чого ти, я, чого ми хочемо і починаємо насилу змушувати світ жити християнськими принципами? Ісус говорить: Я – Істина, Дорога, і Життя… Ті, які ідуть за Ним – ідуть. Ті, які не пішли – матимуть відповідальність.

Чи людина готова на чесність? Навіть якщо беремо якийсь факт, але мотивація неправдива, – то це брехня, це – лукавство. Ісуса засудили через підкуп фальшивих свідків: Пилат знав, що фарисеї це роблять із заздрості. Пилат, хоч і достатньо чесний, – боїться втратити владу, боїться втратити своє життя. Заради цього страху, заради комфорту і безпеки, він не готовий піти на чесність.

Коли ми дивимося в тематику чесності, правдивості й істинності будемо зустрічатися з нашою мотивацією: чи вона корислива, чи підходимо до інших, як до предмету. Якщо це не прояснимо – не зможемо стати на дорогу чесності, – це перше. Інше – завжди будемо зустрічатися зі своїми страхами. Коли я нечесний – потрібно подивитися, що це за страх. Людина, яка має на цілі користь – буде боятися: а що, як я не буду мати цієї користі. Людина, яка в основі боїться когось – буде боятися бути скривдженою.

Скривджені люди часто реагують своїм страхом, а в страху вони не готові виходити. Хтось може чесно мовчати, а хтось може брехати й обманювати. Коли на питання: «Ти як?» хтось відповідає: «Нормально», – тут теж людина не чесна, не пряма.

Щоб бути чесним – потрібно вкладати зусилля, щоб пізнавати себе. Чи є в тебе простір чесності? Творити простір чесності у стосунках, з собою…

Нечесність – це поневолення. Захисний механізм виживання. В кожного, хто стає на дорогу чесності є можливість далі розвиватися. Чесність буде вести до стосунків з Ісусом. Це – фундамент.

Корінь нечесності – це пожадливість: влади, тіла, вражень.. Боротьба чесності і нечесності розіграється на духовному рівні. Хто твій Авторитет? Правда – найвища інстанція. Хто є цією правдою? Навколо якої правди ми збираємось? Чим вище рухаємось – тим більше ця правда стає простішою. Правда – Його Ім’я Ісус. Він дає одкровення у Своєму навчанні.

Буду триматися Правди, навіть якщо вона коштуватиме мені життя. Кого я слухаю і кому я служу?