Сьогодні, 4 січня 2023 року, у мукачівській катедрі святого Мартина було звершено заупокійну Месу за папу емерита Бенедикта ХVІ. Очолив її Апостольський адміністратор дієцезії єпископ Микола Лучок ОР, з яким співслужили єпископ Антал Майнек OFM та численна кількість священників, які приїхали, щоб долучитися до спільної молитви.

Проповідь виголосив єпископ емерит Антал, котрий мав нагоду декілька разів особисто поспілкуватися з Бенедиктом XVI. Власне, спогадами про ці зустрічі він і поділився.

Перша зустріч відбулася ще за понтифікату святого Йоана Павла ІІ. Тоді кардинал Ратцінгер, який очолював дикастерію у справах віри, мав конференцію для єпископів з України, що прибули у Ватикан з візитом ad limina. Єпископ Антал звернув увагу на гострий та непересічний інтелект кардинала, котрий мав за мету, щоб Бога відчували та могли зрозуміти.

Друга зустріч з Бенедиктом XVI відбулася у 2007 році у літній резиденції понтифіків – Кастель  Ґандольфо, де єпископи України під час наступного візиту до апостольських порогів очікували на свою чергу, на чолі якої був кардинал Яворський, а єпископ Антал стояв за ним. Коли прозвучало запитання «хто наступний?», то цілком спонтанно німецькою мовою мукачівський єпископ сказав: «Я». Папа спитав: «Чи ви володієте німецькою?», на що єпископ відповів, що слабо, але його було запрошено. Тоді була нагода спілкуватися з Бенедиктом XVI без перекладача. Кожному давалося 15 хвилин на особисту розмову. Єпископа Антала вразило, що за цю чверть години як багато питань ставив безпосередньо папа, на які він відповідав. Питання стосувалися не тільки особистого життя, але історії нашого краю, міжрелігійних, міжконфесійних та міжнаціональних  відносин на цих теренах. Папа знав про мультинаціональність нашого регіону і його цікавило якими ці стосунки були раніше, якими є зараз і яку перспективу бачить у майбутньому наш пастир.

Вони настільки захопилися цією розмовою, що час пролетів швидко. Навпроти єпископа Антала висів годинник і він бачив, що 15 хвилин проминуло, але понтифік не викликав секретаря, щоб запросити наступного. І так сталося, що розмова тривала на 2 хвилини більше – 17 хвилин.

Єпископ емерит підкреслив, що сильне враження залишилося від того, що папа Бенедикт був дуже підготований до цієї зустрічі.

Під час цього спілкування єпископ Антал досвідчив, що мав нагоду зустрітися не тільки з людиною величезного інтелекту і знань, але й величезного серця. Від цього літнього чоловіка він досвідчив, що спокійним сумлінням його можна би було назвати «золотою людиною» з надзвичайно добрим та співчутливим серцем, від якого відчув справжню батьківську любов.

«Саме тому з нерозумінням ми сприйняли засмучуючу новину його зречення уряду. Не розуміючи, але з покорою прийняли його волевиявлення у 2013 році», – сказав проповідник.

Через 8 років єпископат України знову відвідав Святу Столицю з візитом ad limina. На цей раз Конференцію єпископів України очолював Мєчислав Мокшицький, який був другим секретарем папи Бенедикта. Тож митрополит Львова зміг організувати неофіційну зустріч, що відбулася під час прогулянки папи емерита у ватиканських садах. У той самий час «випадково» там прогулювались єпископи з України і таким чином могли з ним зустрітись.

За ці роки фізичний стан папи значно погіршився, але і надалі ще більше відчувалася променіюча любов, але вже не батька, а можна сказати дідуся. Він не задовільнився протокольним потиском руки чи поцілунком його архієрейського персня, але до кожного єпископа мав декілька теплих слів привітання.

«Ще дуже важлива риса – його налаштування на глибоку, щиру, перманентну молитву, що в особливий спосіб виразилося від того моменту, коли він відійшов від активного керування Церквою Христовою тут на землі. Він продовжував молитися, щоб Церква жила і квітла, можливо в іншому форматі, не в стереотипному, а так, як він дуже давно писав у своїх книгах. Церква, яка складається з живих, справжніх, можливо невеликих спільнот, які перебувають у єдності  з Христом.

З довірою молимося і сподіваємося, що блаженної пам’яті папа емерит після закінчення свого земного паломництва потрапив до Того, Хто є Небесним Батьком всіх нас, Хто його від дитинства вибрав до свого служіння», – підсумував єпископ Антал.

Проповідь лунала угорською та українською мовами, завдяки перекладу, що здійснював отець Олександр Сулінчак. Так само молитва під час богослужіння підносилася цими мовами, що притаманні карпатському краю. Незважаючи на робочий день та час на богослужіння прийшло багато вірян та сестри монахині, які служать при мукачівській парафії.

Перед кінцевим благословенням єпископ Микола подякував всім присутнім за спільну молитву за папу Бенедикта, у чому зараз єднається увесь світ. «Бог і нас ставить декотрим людям, щоб через нас допомагав іншим. Бог і надалі турбується про нас, даючи нам пап, єпископів, священників і тих, які є для нас такими ж людьми як папа Бенедикт XVI – з відкритим серцем на Божу мудрість, Божу любов. Продовжуймо свою дорогу, щоб ми були світлом для тих, хто ще не бачить Ісуса, котрий посеред нас», – заохотив єпископ Лучок.

Після Меси відбувся заупокійний молебень за померлого Бенедикта XVI.

Текст і фото: Тетяна Решетар