Про Адвент як нагоду вийти з упереджень щодо ближніх і щодо Бога проповідував Папа Франциск у третю неділю цього літургійного періоду.
 
Про це пише Vatican News.

Євангельський уривок у третю неділю Адвенту розповідає про Івана Хрестителя, який, перебуваючи у в’язниці, посилає своїх учнів до Ісуса запитати, чи Він є тим, хто має прийти, а чи іншого чекати. На тому, чого ця криза, яку переживає Предтеча, може й нас навчити, Папа Франциск зосередив свої роздуми перед проказуванням молитви «Ангел Господній». Промовляючи 11 грудня 2022 р. з вікна Апостольського палацу до молільників, які зібралися на площі Святого Петра, він пояснив, що сумніви Івана пов’язані з тим, що він уявляв собі суворого Месію, який чинитиме справедливість і каратиме грішників, а чує про Ісуса, Який чинить жести співчуття, в центрі діяльності Якого – милосердя.

Нагода для зростання у вірі

Святіший Отець зауважив, що Предтеча перебуває у в’язниці, і це, окрім фізичного місця, може вказувати на внутрішній стан: в тюрмі – темрява, що не дає бачити чітко та бачили поза нею. І може здаватися дивним, що сумніви охопили того, хто «хрестив Ісуса в Йордані та вказав на Нього своїм учням, назвавши Божим Агнцем». «Та це означає, що також і найбільш віруюча людина переходить через тунель сумніву», – сказав Папа, додаючи, що це не є чимось поганим, більше того, «іноді це є суттєвим для духовного зростання», допомагаючи нам зрозуміти, що «Бог є набагато більшим від того, як ми собі Його уявляємо», що Його діла «є вражаючими перед обличчям наших розрахунків», Його діяння «перевищує наші потреби та наші очікування». Це означає, що ми «ніколи не повинні переставати шукати Його, навертатися до Його справжнього обличчя», що й чинить Хреститель. «Іван, якого Ісус назвав найбільшим між народженими від жінки, навчає нас не замикати Бога в наших схемах», – наголосив Наступник святого Петра.

Час змінити перспективу

За словами Святішого Отця, також і ми можемо потрапити в ситуацію «внутрішньої в’язниці», неспроможні розпізнавати новизну Господа, Якого хочемо затримати в полоні наших претензій на те, що все мовляв достатньо знаємо про Нього. Може й у нас в голові засів образ «могутнього Бога, Який чинить те, що Йому заманеться», а не «Бога смиренної лагідності, милосердя та любові», Який шанує нашу свободу та наші рішення. Але й щодо ближніх, як зауважив Єпископ Риму, може трапитися щось схожого: маючи свої ідеї та упередження, навішуємо на них суворі етикетки.

«Адвент, отже, – це час розвернути перспективи, коли ми повинні піддатися здивуванню величчю Божого милосердя. (…) Адвент – це час, коли приготовляючи вертеп для Дитятка Ісуса, наново вчимося, Ким є наш Господь; це час, щоби вийти з певних схем і упереджень щодо Бога і ближніх, час, коли замість того, щоби думати про подарунки, які отримаємо, можемо дарувати слова та вчинки розради пораненим», – сказав Папа, побажавши: «Нехай же Богородиця візьме нас за руку як мама в ці дні приготування до Різдва й допоможе нам розпізнати в незначності Дитятка велич Бога, Який надходить».

Оплески для блаженної

Після проказування молитви «Ангел Господній» Папа Франциск скерував думку до Бразилії, де напередодні в місті Барбасені відбулася беатифікація Ізабел Крістіни Мрад Кампос, студентки, що була вбита з ненависті до віри, обороняючи свою гідність жінки та цінність невинності. «Нехай же її геройський приклад спонукає, зокрема молодь, давати великодушне свідчення віри та прийняття Євангелія», – побажав Святіший Отець, закликавши привітати нову блаженну оплесками.