Українські домініканці розпочали проєкт із серії свідчень про покликання братів. У першому випуску про своє покликання розповідає Апостольський адміністратор Мукачівської дієцезії єпископ Микола Лучок ОР.   

Про це пише сайт Римсько-Католицької Церкви в Україні.

Я приналежу до ордену, вже третій рік виконуючи служіння єпископа в Церкві в Україні. Домініканський габіт я вдягаю, в основному, коли приїжджаю до братів. Згадуючи те, як я вступив до домініканців, пам’ятаю, що одним з таких суттєвих моментів було те, що я шукав відповіді для чого жити і як жити. У 1993 році я пережив навернення. Це було пов’язане з тим, що Радянський союз розпався, настала вільна Україна, але я як молодий 19-ти річний хлопець носив у собі велике запитання: як жити, для чого я живу? Зміцнив стосунки з Христом, але все одно ці питання були в мені сильними. Потім, коли прочитав життєпис св. Домініка, я зрозумів – це моє. Тому що Домінік був зосереджений на тому, щоб допомогти людям знайти істину, тим, які розгублені, загублені. Властиво, Орден Проповідників тим мені став близьким, є моїм, тому що ми зосереджуємось на тому, щоб допомогти людям розібратися. В сучасному світі цей орден далі актуальний, особливо у цьому важкому часі війни, тому що ми носимо в серці питання: а як далі, а як жити, де істина, де правда? Тому ця харизма, цей дар, домініканців розпізнавати, пізнавати, називати, допомагати людям назвати цю істину – це сильна сторона цього ордену і я вдячний Богу за те, що стільки років у ньому прожив.

Нові свідчення з’являтимуться на Facebook-сторінці Dominic.ua та на Veritas.