Від людини залежить, кого вона впускає у своє життя. Про це у черговій розмові розповідає Апостольський адміністратор Мукачівської дієцезії єпископ Микола Петро Лучок ОР.

Піти на глибину. Розмова на Veritas.

Кожну мить проживаємо наразі, тут і тепер, будучи дослідниками

«Наразі» – це форма смиренності, форма відкритості на кожне «тепер»: для мене Ісус тепер єдиний авторитет. Коли буде якась криза, і я буду чесний, якщо скажу: «Я втратив цей стан». Це – про чесність. Тут ідеться про постійне «тепер». Кожне «тепер», якщо Він для мене Авторитет, буду шукати Його у кожній ситуації як Того, Хто є відповіддю на те, як мені тепер жити.

Ісус у Євангелії говорить: будьте тверезі, чувайте, досліджуйте духів. Дослідник – це той, який в кожний момент прислуховується, чи я тепер відкритий на присутнього Ісуса Христа. Якщо я не досліджую, чому я це тепер говорю, що зі мною відбувається – я втрачаю присутність. Якщо говорю про духовні речі без внутрішнього переконання, без вкладання цього у свій досвід, без контакту з собою, без відкритості на духа тепер присутнього, який діє в мені і через мене – я стаю нечесним, перестаю бути дослідником, який тепер досвідчує і навчає, що Ісус є Господом.

Тут є момент чесності, Істини, Правди. Це – один з ключових моментів духовного життя: бути чесним, бути правдивим, бути істинним, бути в контакті з Богом, бути в контакті з Ісусом, бути в контакті з собою, і бути в контакті з іншими людьми. Чесність, прямота, відвертість є одним зі складових, щоб заіснував цей контакт тепер.

Вічне «тепер», коли я в контакті з вічним Богом – це почуття свободи, переживання повноти без забігання вперед, без вилітання назад. Це – закоріненість у цьому моменті, у цьому дні. У релігійному сленгу є багато заїжджених фраз: промовляючи ці слова ти переживаєш це? Потрібно залишити людям свободу. Якщо цього немає – є форма насилля.

Всесвіт дивитися. Всесвіт бачить. Цікаво би було подивитися очима ангелів і очима демонів. Для демонів ми арена, які бачать, що відбувається: якщо є лицемірство, фарисейство, пустослів’я, то вони «потирають» руки.

Кожне духовне слово має величезну вагу у всесвіті, бо з цим пов’язана сила.

Екзорцимзм та звільнення: що робити, куди рухатись?

У Євангелії від Йоана, у 8 розділі, Ісус називає фарисеїв і книжників, релігійних лідерів, що диявол їм батько, тому що вони брешуть. Є свідома і добровільна брехня, а є людина, яка живе у прихованій брехні, сама собі бреше, живе у запереченні – там прослідковується навіювання. У першу чергу визволяє Істина, а це входження в контакт з Ісусом. Ісус хоче визволити кожного із нас.

Якщо говоримо про потребу іти до екзорциста, він потрібен тоді, коли людина біснувата, людина поневолена – не має своєї волі, щоб з цим справитися. Якщо є поневолення типу нашітпування, то людині потрібно дослідити, де вона повірила у брехню. Якщо мій розум є ясним, і в мене є сила волі сказати: «Ні!», то людині це потрібно сказати самій.

Сила саме у тому, що я говорю злу «НІ!», а добру «ТАК!». І чим частіше буду говорити: «Це – брехня, це – неправда, це – навіювання від злого! Я визнаю Тебе, Ісусе, своїм наставником і Господом! Ти мене просвіти». Молитви і читання Святого Писання скеровані на те, щоб ми прийняли істину, а темрява буде втікати.

Набагато важливіше рухатися до Бога і зростати у розумінні і зміцнюванню своєї волі. Якщо людина не буде рости у зміцненні своєї волі, то якщо це використовувати у дитячій позиції, – людина не буде рости. Важливо розрізняти.

До якого часу працювати над собою? Де межа?

Кожна рана має три складові: духовну, душевну і тілесну. Якщо людина досвідчила насилля: духовне, душевне, фізичне – там завжди є демон. Без нього насилля не відбувається.

Лікування відбуватиметься на трьох рівнях.  Ціль демонічна – через акт насилля ослабити волю людини, залякати її, обікрасти з духовної сили, обікрасти з майбутнього, обікрасти з тієї духовної місії, яку вона має. Демона є стільки у житті людини, скільки ми йому даємо місця.

Або ми впускаємо Духа Святого, або впускаємо духа злого. Ціль духа злого – зруйнувати все, що Боже, що найцінніше: сім’ю, стосунки любові. Повторюється той же сценарій: він ненавидить життя, і він влазить у життя людей. Напад росії на Україну – це демонічний напад.

Людина зранена духовно, душевно, тілесно: навіть, якщо не було тілесного насилля, то і крик – це насилля.

Прощення потрібне для звільнення від демонічної присутності: дух ненависті – це дух демонічний. Проголошення прощення – це проголошення, що я вибираю Бога у своєму житті. По тілесних симптомах можна помітити, що людина духовно і душевно зранена. Коли людина вільна, здорова, сильна, вона йде служити іншим. Всі наші зранення відбулися у стосунку якоїсь людини, яка була відкрита та демонічні сили. Лікування відбувається в присутності людей, які відкриті на лікуючу Божественну силу.

Ціль у тому, щоб зростати у стосунку з Богом. Тоді кожен день буде місцем перемоги Ісуса.