Папа про розпізнавання: нам про Бога говорить серце, навчитися розуміти його мову

Якими є передумови для доброго розпізнавання? Шуканню відповідей на це запитання присвячені повчання Папи Франциска, якими він протягом кількох останніх тижнів ділиться із учасниками загальних аудієнцій. Адже, за його словами, «кожна важлива діяльність має свої “інструкції”, яких потрібно дотримуватися, якщо хочемо отримати необхідні наслідки». На це він звернув увагу, розпочинаючи свої роздуми в середу, 19 жовтня 2022 р., які були присвячені «іншому незамінному інґредієнтові розпізнавання», яким є «власна історія життя».

«Книга», яку навчитися читати

Як зазначив Святіший Отець, наше життя є «найціннішою книгою», яку нам було дано, і яку, на жаль, «багато хто не читає, або робить це надто пізно». Однак, саме там знаходиться те, що «даремно шукаємо іншими шляхами». У цьому контексті Єпископ Риму навів слова святого Августина, «великого шукача істини», який переглядаючи своє життя, розпізнавав «тихі та тактовні, але вирішальні кроки Господньої присутності». «Ти був всередині мене, а я назовні. І там я Тебе шукав», – писав мислитель, заохочуючи: «Повернися в себе самого. У внутрішній людині мешкає істина».

«Дуже часто також і ми пережили досвід святого Августина, виявивши себе в полоні думок, які віддаляють нас від себе самих, стереотипних послань, які нас кривдять: наприклад, “я нічого не вартую” – і відразу падаємо духом, “мені нічого не вдається”, “ніколи не зроблю щось добре”, “таке життя”. Ці песимістичні фрази подавляють тебе! Перечитувати свою історію означає також розпізнавати присутність цих “токсичних” елементів, але для того, щоби розширити сюжет нашої розповіді, навчаючись помічати інші речі, роблячи її багатшою, що рахується із комплексністю, спромігшись також збагнути тактовні способи, якими Бог діє в нашому житті», – підкреслив Папа.

Збирати «цінні перлини»

Отож, як зауважив далі Наступник святого Петра, розпізнавання має «нарративний підхід», тобто, не зупиняється на дії, але поміщає її в контекст: звідки прийшла ця думка, куди мене веде? Чому вона настирливіша від інших, чи вже раніше з нею зустрічався? За словами Святішого Отця, розповідь про події нашого життя дає змогу також розгледіти відтінки та важливі деталі, які можуть виявитися цінною допомогою. «Зупинитися та розпізнати це є важливим для розпізнавання, це праця збирання отих цінних і схованих перлин, які Господь розсіяв на нашій землі», – сказав Папа, підкреслюючи, що «добро є сором’язливим», воно не галасливе та приховане, й потребує, щоб його постійно та повільно розкопувати. А це тому, що «стиль Бога є тактовним, Він ніколи не нав’язується», немов повітря, якого ми не бачимо, але завдяки йому живемо, хоча усвідомлюємо це тоді, коли його починає не вистачати.

«Звичка переглядати своє життя виховує погляд, витончує його, дозволяє помічати маленькі чуда, які Добрий Бог чинить для нас кожного дня. Коли ми усвідомлюємо це, то помічаємо також інші можливі напрямки, які посилюють внутрішній смак, мир і креативність. Це, насамперед, визволяє нас від токсичних стереотипів. Мудрим є вислів, що людина, яка не знає своє минуле, приречена повторювати його», – сказав Наступник святого Петра.

Почути розповідь серця

Підсумовуючи, Святіший Отець, запропонував кожному замислитися над тим, чи колись розповідали комусь про своє життя. За його словами, йдеться про «найпрекрасніші та найінтимніші форми комунікації», і це допомагає «відкривати речі, досі невідомі, дрібні та прості», однак, як навчає Євангелія, «з малих речей народжуються великі». Також і життя святих становлять «цінну допомогу для того, щоби розпізнавати Божий стиль у своєму житті».

«Розпізнавання – це нарративний перегляд прекрасних і темних моментів, яке покликається на втішення та спустошення, яких зазнаємо протягом свого життя. У розпізнаванні про Бога нам розповідає серце, а ми повинні навчитися розуміти Його мову», – сказав Папа, заохочуючи наприкінці дня запитувати себе про те, що сьогодні діялося в моєму серці.