Чути, слухати, вірити – ось головні дії, що спонукають людину до віри. Саме про це роздумував у своїй  проповіді єпископ Микола Петро Лучок ОР, Апостольський Адміністратор Мукачівської дієцезії, 10 травня 2022 р. Б. у кафедральному соборі св. Мартина, що у Мукачеві.

Ісус говорить: ви не вірите, бо ви не з моїх овець. Сьогодні чуємо про дві категорії тих, які слухають Ісуса: одні слухають і не вірять, другі – слухають і вірять.

Тим, котрі слухають, може навіть подобатися те, що Ісус говорить, але вони не вірять. Той, хто вірить – робить те, що чує від Ісуса. Якщо людина, яка почула те, що каже їй Ісус, але не робить – вона не віруюча. Чому не віруюча? Бо не робить дії.

Спочатку треба почути: про яку дію говорить Ісус у моєму житті? Запитання: як навчитися чути Ісуса нам? Якщо ми не навчимось слухати Ісуса, який до нас говорить сьогодні – гріш ціна нашому християнству. Це – гарна релігійна практика.

Ціль чути, що Ісус говорить до мене. Коли ти чуєш – маєш відповідь. І тоді тобою не буде «хитати».

Як чути Ісуса? Слухати Його навчання, наставити вуха: «Ісусе, Ти вчи мене, як мені жити». Це – позиція учня.

Нам не в те треба вкладати зусилля, щоб достукатися до Бога, щоб Він нас нарешті почув. Він нас чує. Це – не відповідний напрямок зусиль, щоб Бог почув. Може Він говорить: «Ти не за це молишся! За це молитися не потрібно!» Або не чуєш, що Бог говорить.

Потрібно переорієнтувати зусилля, щоб я почув/почула Бога, що Він говорить. Коли ми достатньо слухаємо – чуємо голос Ісуса у своєму серці. Він нас скеровує.

Людина буде прислухатися до того, що Бог говорить щодо тієї чи іншої пропозиції чи людини. А Бог говорить: «Не суди!», «Благословляй!», «Відпусти!»

Коли ми наставлені: «Господи, говори, я Тебе слухаю» – це видно і на стосунках з іншими людьми.

Слідувати за Ісусом – іти туди, куди Він тебе веде.

Ісус говорить: той, хто Мене слухає, і слідує за Мною – це Мій, і Я потурбуюсь про нього!

Джерело – Veritas