Святий Йосиф, як праведний і відважний чоловік, протиставлений Іродові, свавільному й деспотичному, був у центрі катехизи Папи Франциска під час останньої в цьому році загальної аудієнції.

По-Іродовому живемо не лише тоді, коли перетворюємося в тиранів, але щоразу, коли пробуємо перемагати власні страхи, вдаючись до свавілля, навіть лише словесного. Такою думкою Папа Франциск поділився із прочанами, які в середу, 29 грудня 2021 р., зібралися в залі Павла VI у Ватикані на загальну аудієнцію. Присвятивши свої роздуми постаті святого Йосифа як переслідуваного та мужнього мігранта, він зауважив, що Свята Родина з Назарету на собі досвідчила непевність, страх і біль необхідності залишити свою землю, чого сьогодні зазнають наші численні ближні. «А причиною, – додав Святіший Отець, – майже завжди є самоуправство та насильство могутніх».

Дві постаті

Євангелія розповідає, що коли цар Ірод дізнався про народження «царя Юдейського», то стривожився, відчувши загрозу для своєї влади. Він підступно намовив волхвів зі Сходу, які шукали Ісуса, щоб вони повідомили про Його місцезнаходження, мовляв, хоче Йому поклонитися. Але коли дізнався, що мудреці обманули його та повернулися в рідний край іншою дорогою, наказав убити всіх дітей в околицях Вифлеєму, яким було менше ніж два роки. Тим часом, ангел попередив святого Йосифа у сні й вони втекли з Марією та Ісусом до Єгипту. «Втеча Святої Родини до Єгипту рятує Ісуса, але, на жаль, не заважає Іродові скоїти задумане побоїще. Таким чином, маємо перед собою дві протилежні постаті: з одного боку Ірод з його жорстокістю, а з іншої – святий Йосиф з його турботливістю та мужністю», – сказав Папа.

Корінь деспотизму

Історики повідомляють, що Ірод відзначався жорстокістю, стратив одну зі своїх дружин і деяких синів, сотні опозиціонерів. Він, за словами Папи, є символом «численних вчорашніх і сьогоднішніх тиранів», для яких інша люди на нічого не вартує. В історії не бракує людей, що потрапивши у шаленство свого страху, «намагаються здолати його, деспотично виконуючи свою владу та впроваджуючи в життя нелюдяні ідеї насильства».

«Але не треба думати, що в перспективі Ірода живемо лише тоді, коли стаємо тиранами; у дійсності, йдеться про наставлення, в яке можемо впасти всі ми, щоразу, коли стараємося прогнати свій страх свавіллям, навіть якщо тільки словесним або таким, що побудоване на дрібних зловживаннях, скоєних з метою подавляти того, хто перебуває поруч», – сказав Святіший Отець.

Справжні герої

 

Святий Йосиф, натомість, як зауважив Папа, є протилежністю до Ірода. Він представлений як праведний і як сміливий муж. Можемо собі уявити, яких труднощів коштувала незапланована й небезпечна подорож, перебування в чужому краю. Його мужність проявляється і тоді, коли довелося повертатися на батьківщину. Однак, загальною помилкою є вважати мужність «виключною чеснотою героїв». У дійсності, «щоденне життя людини вимагає мужності».

«В усіх часах і в усіх культурах знайдемо відважних чоловіків і жінок, які задля послідовності зі своїм кредо перенесли різного роду труднощі, зазнаючи несправедливості, засуду та навіть смерті», – сказав Святіший Отець, підсумовуючи, що святий Йосиф вчить нас, що в житті не бракуватиме труднощів, перед обличчям яких можемо почуватися під загрозою. Однак, перемагаємо їх не виявляючи, як Ірод, свої найгірші риси, але поводячись як святий Йосиф, що реагує «мужністю вручити себе Божому провидінню».

Молитва за мігрантів

Свої роздуми Папа завершив запрошенням піднести молитву за всіх мігрантів, за переслідуваних і за тих, які є жертвами несприятливих обставин, а тоді мовив:

«Святий Йосифе, що зазнав страждання того, хто змушений втікати, щоби рятувати життя найдорожчих людей, захисти всіх тих, які втікають з причини війни, ненависті та голоду. Підтримай їх у їхніх труднощах, скріпи в надії і вчини так, аби вони зустріли гостинність і солідарність. Спрямовуй їхні кроки та відкрий серця тих, які можуть їм допомогти. Амінь».

Джерело – vaticannews.va