У першу середу грудня Святіший Отець повернувся до роздумів про святого Йосифа, зупинившись на тому, чого Обручник Пресвятої Богородиці може навчити християнських наречених.
Любити не означає претендувати на те, що інша особа або життя відповідатиме нашому уявленню, але в повній свободі приймати рішення взяти відповідальність за життя таким, яким воно представляє себе нам. Такими думками Папа Франциск ділився з учасниками загальної аудієнції, яка в середу, 1 грудня 2021 року, відбувалася в залі Павла VI у Ватикані. У центрі повчання був святий Йосиф як «праведний» і «наречений Марії».
Святіший Отець зазначив, що це є нагодою залишити спеціальне послання нареченим. За його словами, чимало подій, пов’язаних із святим Йосифом, описані в апокрифічних творах через бажання заповнити прогалини у відомостях про нього в канонічних Євангеліях. Однак, в Євангеліях знаходимо «все те, що є суттєвим для нашої віри та християнського життя».
«Праведний» муж
«Йосиф, її чоловік, бувши праведний і не бажавши її ославити, хотів тайкома її відпустити», – пише євангелист Матей про ситуацію, що виникла перед народженням Ісуса: виявилося, що перед тим, як «вони зійшлися», Марія, що була заручена з Йосифом, зачала від Святого Духа. Папа пояснив, що згідно з тогочасними звичаями, подружжя включало два етапи: офіційні заручини, після яких наречена, хоч і перебувала ще рік в домі батьків, вважалася «дружиною» нареченого, та переїзд до дому чоловіка, що доповнював подружжя. Саме на першому етапі, ще перед тим, як вони зійшлися, виявилося, що Марія була при надії. Згідно з давнім законом, покаранням за цю провину було каменування. Згодом ввійшло в практику поміркованіше трактування цих приписів, яке включало офіційну відмову від дружини з громадськими та карними наслідками для жінки.
За словами Святішого Отця, Євангелія називає Йосифа «праведним» саме через те, що дотримувався закону. Однак, «любов до Марії та довіра, яку він мав щодо Неї», підказали йому спосіб, щоб і закону дотриматися, і честь нареченої вберегти: він вирішив відпустити її таємно, без прилюдного приниження.
Уповання на Божу допомогу
І саме в цей момент, як розповідає святий Матей, втрутився Божий ангел, який явився Йосифові у сні та пояснив, що Дитя в лоні Марії походить від Святого Духа, і що Вона народить Сина, Якому Йосиф дасть ім’я Ісус. Так Божий голос виявляє цьому мужеві «ще вище значення його ж праведності».
«Як же важливо для кожного з нас вести праведне життя, але, водночас, завжди відчувати потребу в Божій допомозі! Аби зуміти розширювати наші горизонти та сприймати життєві обставини з відмінної, трохи ширшої точки зору», – сказав Наступник святого Петра, зазначивши, що ми часто почуваємося у полоні того, що трапилося, однак, саме за деякими ситуаціями, які на початку здаються драматичними, «приховується провидіння, яке з часом набирає форми та проливає світло сенсу також і на біль, який нас уразив».
Справжня любов
Святіший Отець звернув увагу на один аспект цієї історії, який часто не береться до уваги, на те, що Марія та Йосиф були нареченими, які, правдоподібно, мали свої плани та мрії. І коли Бог втрутився в їхню історію, вони, хоч і не без початкових труднощів, «навстіж відчинили серце перед дійсністю, що постала перед ними».
«Дорогі браття і дорогі сестри, дуже часто наше життя не є таким, яким ми його собі уявляємо. Насамперед, у стосунках любові та близькості нам не є легко перейти від логіки закоханості до зрілої любові», – вів далі Єпископ Риму, зауваживши, що перший етап завжди позначений певним зачаруванням, уявленнями, які не завжди відповідають дійсності. Але саме тоді, коли «закоханість із її очікуваннями, здається, закінчується», саме там може розпочатися «справжня любов».
«Любити, в дійсності, не означає претендувати на те, що інша особа чи життя відповідатимуть нашим уявленням, це означає, радше, в повноті свободи приймати рішення взяти відповідальність за життя таке, яким воно нам дається», – сказав Папа, підсумовуючи, що християнські наречені покликані «свідчити саме таку любов, яка наважується перейти від логіки закоханості до логіки зрілої любові». «Це – вимогливе рішення, яке замість того, щоби полонити життя, може зміцнити любов, аби вона була тривкою перед обличчям випробування часом», – додав Святіший Отець, завершивши ці роздуми молитвою:
«Святий Йосифе, ти, що любив Марію вільно та прийняв рішення відмовитися від своїх уявлень, аби звільнити простір для дійсності, допоможи кожному з нас дозволяти на Богові дивувати нас та приймати життя не як щось непередбачуване, від якого потрібно захиститися, але як таємницю, що приховує секрет справжньої радості. Випроси для всіх християнських наречених радість і радикальність з постійним усвідомленням того, що лише милосердя та прощення уможливлюють любов. Амінь».