«Адже де твій скарб, там буде і твоє серце»  – такою темою були цьогорічні реколекції для молоді віком від 15 до 25 років. Тривали реколекції з 1 до 3 жовтня у с. Синяк з реколектантом отцем Євгеном Фізером та співорганізаторкою Наталією Савіцькою.

«Реколекції» перекладається з латинського слова і звучить як «відновлення». Справді, все в світі потребує відновлення. І все в світі потребує часу. Ми змучуємося фізично і потребуємо часу, щоб наш організм відновився. Так відбувається під час реколекцій – де ми прагнемо того, щоб наша душа відновилася, надихнулася новими силами.

Хоч з днів реколекцій пройшло вже більше тижня, але враження, емоції та почуття вдячності не покидають серця молоді.

Ми зібрали декілька думок про реколекції, про той особливий час, який дозволив по-новому подивитися на самих себе, час, коли ми переосмислювали наші вчинки, мотивацію, час, коли аналізували, що нам потрібно  усунути в житті, а що залишити.

«Реколекції 1-3 жовтня,  однозначно, подія не випадкова, як і кожен її учасник. Кожного особисто запросив Ісус, і ця невеличка подорож у свою віру, у своє серце, змінила життя і погляди кожного з нас. Саме тут, у тиші з Ісусом, у розмовах, конференціях я відчувала гармонію і щастя. Господь неймовірний і робить великі дива кожного дня для всіх, і для тебе, зараз, у цю хвилину також. Важливо просто озирнутись і збагнути наскільки Ісус тебе любить. Саме тут, завдяки кожному, хто був зі мною, я зрозуміла те, що біля мене справді саме ті люди, які мають бути. А найголовніше, я ще більше досвідчила, наскільки Ісус -неймовірна постать у житті кожного з нас і як він вміє і діє!», – ділиться Дідик Тереза.

«Щиро вдячна за чудово організовані реколекції, які стали духовним збагаченням. Дякую Богові, що під час реколекцій ми відвідували богослужіння та без зайвих думок мали можливість всю свою увагу приділити молитві, а ще мали змогу позбавитися такого тягаря як ГРІХ.

Особливо хотілося б виділити щоденні конференції о. Євгена, а ще велика вдячність за Адорації.

Реколекції – це найкраща можливість наповнити себе, попрацювати над покращенням стосунків із Богом і знаходити нові знайомства» – акцентує Іванчова Антонія.

«Реколекції у Синяку були просто прекрасними. Тонна емоцій, багаж спогадів і присутність Божої руки у кожній дії. Не можна виділити тільки щось одне, що сподобалося – чудовим було все, починаючи від їжі, людей і веселим вечором, і закінчуючи адораціями, свідченнями, конференціями та Святими Месами. Також, хочу згадати про цікавий психологічний квест та про музичний супровід на Службах та адораціях. Велика подяка отцю Євгену та Наталі», – ділиться Валентин Вейгеші.

«Ми всі були тут невипадково – не дивлячись на різницю у віці, поглядах, проблемах. Невипадково, бо нас зібрав найцінніший скарб.

Ми живемо у надто матеріальному, соціальному та швидкому світі, у якому так легко загубитися й втратити найважливіше.

Тут ми були обмежені зв’язком, доступом до інтернету. І це вплинуло на наші дії. Ми просто підняли голову і побачили небо, дерева у різнокольорових кронах, почули тишу і були далеко від метушні. У ці дні нам вдалося пережити надзвичайний спокій, таку близьку і тиху зустріч з Ісусом. У всіх деталях є Він. У такій тиші Він особливо відчутний, особливо солодкий, особливо близький. І кожного разу, як ми падаємо, – Він щоразу простягає руки, аби нас обійняти. Ці осінні реколекції були прекрасним часом, де ми засвідчили присутність Ісуса, який кожному з 46-ти дарував свою любов.

Радію, що пережила ці дні у гармонії. Що побачила, хто поруч, хто хвилюється, любить і чекає. Ми правда всі невипадково у житті один одного, у тих чи інших ситуаціях і проблемах. Даруймо свою любов ближньому безкорисно і без очікувань. Адже де твій скарб, там буде і твоє серце.» – пише Мілена Добош.

Реколекції у Синяку зібрали і об’єднали молодь різного віку з багатьох парафій Закарпаття і надали  можливість переглянути наші здобутки за прожитий проміжок часу, переосмислити, що є цінним, а що дріб’язковим, що первісне, а що другорядне.

І найголовніше – реколекції нагадали, як важливо зупинитись і відчути присутність Господа, впізнати Боже Слово, пізнати самого Бога і зрозуміли, де є наш скарб. Бо лише де є наш скарб, там і є наше серце.