Зв’язок між вірою та культурами був у центрі уваги чергової катехизи Папи Франциска з циклу, присвяченого Посланню до Галатів.

Присвятивши попередню катехизу темі свободи, тому фактові, що смертю і воскресінням Ісуса Христа ми були визволені з рабства гріха та смерті, визволені завдяки благодаті любов’ю, що стає найбільшим і новим законом християнського життя, свої роздуми з нагоди загальної аудієнції в середу, 13 жовтня 2021 р., Святіший Отець присвятив тому, як ця новизна відкриває нас на прийняття кожного народу і кожної культури, відкриваючи, водночас, кожен народ і кожну культуру до ще більшої свободи.

Визвольна новизна, що відкриває на універсальність

Святий Павло, як пояснив Папа, навчає, що для того, хто приєднався до Христа, більше не має значення бути юдеєм чи язичником, рахується лише «віра, що стає дієвою в любові». Суперники апостола критикували його саме за цю новизну, мовляв, він старається «сподобатися всім», применшуючи вимоги, отримані зі своєї суворої релігійної традиції. «Як бачимо, критика кожної євангельської новизни не є чимось з наших часів, але має довгу історію за собою», – сказав Святіший Отець. Святий Павло не мовчить на це, сміливо відповідаючи: «Хіба я отим запобігаю ласки у людей чи в Бога? Хіба намагаюся людям подобатися? Якби я ще й людям хотів подобатися, я не був би Христовим слугою» (Гал 1,10).

«Прийняти віру для нього означає відмовитися не від суті культур і традицій, але лише від того, що може стати на заваді новизні та чистоті Євангелія. Бо свобода, здобута для нас Господньою смертю та воскресінням, не входить у конфлікт з культурами і традиціями, які ми отримали, але навпаки, вливає в них – в ці культури та традиції – нову свободу, визвольну новизну, оту євангельську. Визволення, здобуте з хрищенням, уможливлює нам набути повноту гідності Божих дітей, таким чином, що залишаючись добре прищепленими до нашого культурного коріння, ми відкриваємося на універсалізм віри, яка входить у кожну культуру, розпізнає присутні в ній паростки істини та розвиває їх, приводячи до сповнення добро, яке вони містять», – мовив Наступник святого Петра.

Протилежність християнської свободи

Далі Папа вказав на те, що в «покликанні до свободи» ми відкриваємо справжній сенс інкультурації Євангелія, що полягає в тому, щоби «бути здатними звіщати Добру Новину Христа Спасителя, шануючи те, що є добрим й істинним у культурах». І це не є легко, бо існує чимало спокус нав’язувати свій стиль поведінки та життя як найрозвинутіший. І в історії євангелізації «допущено чимало помилок, бажаючи нав’язувати єдину культурну модель», іноді, не відмовляючись навіть від насильства. Через це «Церкву позбавлено багатства багатьох місцевих виражень», що «є точною протилежністю християнської свободи».

Що таке католицькість

Таким чином, як зауважив далі Святіший Отець, з притаманного святому Павлові бачення свободи випливає обов’язок «шанувати культурне середовище походження кожної людини», включаючи її в такий простір свободи, «який не обмежується якимось приписами, продиктованими єдиною панівною культурою». «В цьому полягає суть називатися католиками, говорити про католицьку Церкву: це не соціологічне окреслення, щоби вирізнитися з-поміж інших християн; католицький – це прикметник, що означає універсальний: католицький – це універсальний, Церква Вселенська. Це означає, що Церква має в собі, в своїй природі, відкритість на всі народи та культури кожного часу, бо Христос народився, помер і воскрес за всіх», – наголосив Папа.

Зміна культури і динамізм віри

Крім того, як зазначив на завершення Папа, культура зі своєї природи є змінною. Це вимагає замислитися над тим, як ми покликані звіщати Євангелія в цей історичний період «великої культурної переміни». Якщо б ми претендували говорити про віру так, як це чинилося в минулих століттях, ризикуємо тим, що «нас більше не розумітимуть нові покоління». «Свобода християнської віри, християнська свобода, не вказує на статичне бачення життя та культури, але на динамічне», – підсумував Святіший Отець, підкреслюючи, що свобода – це дар, який ми покликані оберігати. А ця свобода вимагає від кожного постійно прямувати до її сповнення: «визволенні з неволі, щоби прямувати до повноти свободи».

Джерело – www.vaticannews.va