Не те, що входить у людину, але те, що виходить з її серця чинить людину нечистою. Навколо цього Ісусового зауваження оберталася недільна проповідь Папи Франциска.

Проводити час у постійному обвинувачуванні інших є даремною тратою часу. На цьому наголосив Папа Франциск, коментуючи перед проказуванням молитви «Ангел Господній» у неділю, 29 серпня 2021 року, розповідь євангелиста Марка про те, як книжники та фарисеї обурювалися тим, що Ісус та Його учні не дотримувалися приписів обрядових обмивань, тобто, діяли всупереч тогочасній релігійній практиці.

Повернути у центр віру

Як зазначив Святіший Отець, також і ми можемо запитати: чому Ісус та Його учні занедбують ці традиції? По суті, це не є чимось поганим, йдеться про обрядові звички, прості обмивання перед прийманням їжі… Тож чому Ісус не зважає на них? «Бо для Нього, – пояснив Наступник святого Петра, – важливо повернути віру до належного їй центрального місця. В Євангелії постійно це бачимо: повернути віру до належного їй центрального місця. А також запобігти загрозі, що є дійсною як для книжників, так і для нас: дотримувати зовнішніх формальностей, ставлячи на друге місце суть віри. Так і ми часто гримуємо душу… Це загроза релігійності видимості: назовні здаватися добрими, занедбуючи очищувати серце». Бо завжди існує спокуса «влаштувати Бога» якоюсь зовнішньою побожною практикою, але Ісус не хоче зовнішнього, а «віри, що доходить до серця».

Тому Ісус каже до своїм слухачам: «Нічого немає поза людиною, що входило б у неї і робило б її нечистою, але те, що виходить із неї, – те людину опоганює». Ці слова є «революційними», бо в тогочасній ментальності вважалося, що певні страви чи зовнішні контакти роблять людину ритуально нечистою. Христос, натомість, «розвертає перспективу».

Звідки походить зло

Папа звернув увагу на те, що це стосується також і нас, бо й ми «часто думаємо, що зло походить, насамперед, ззовні», тобто, від поведінки інших, від тих, які погано про нас думають, від суспільства. Дуже часто покладаємо провину на «інших», на суспільство, на світ, на владу, на долю… І проводимо час, «роздаючи провини», що є лише «тратою часу». Тоді стаємо озлобленими, в’їдливими, як оці книжники, які «нарікають, обурюються, полемізують і не приймають Ісуса».

«Неможливо бути по-справжньому релігійними у наріканнях: нарікання отруюють, призводячи до злості, образи, до смутку серця, що замикає двері перед Богом», – сказав Святіший Отець, заохотивши молитися за те, щоби Господь визволив нас від звички покладати провину на інших, просити благодаті «не витрачати час на забруднювання світу наріканнями», бо це «не по-християнському».

Надійний спосіб здолати зло

Підсумовуючи, Папа зауважив, що Ісус заохочує нас «дивитися на життя та на світ, починаючи з нашого серця». Бо коли заглянемо в себе, то побачимо все те, що засуджуємо ззовні, а якщо щиро проситимемо Бога про очищення серця, «то почнемо робити світ чистішим». «Бо існує непомильний спосіб перемогти зло: розпочати перемагати його всередині себе», – сказав Святіший Отець, нагадавши про заохочення Святих Отців навчитися «обвинувачувати себе самих», та побажав: «Нехай же Діва Марія, Яка перемінила історію через чистоту Свого серця, допоможе нам очистити наше, долаючи, насамперед, ваду звинувачувати в усьому інших та на все нарікати».

Джерело – www.vaticannews.va