В Ассізі вшанували пам’ять чемпіона велогонок і вірного католика, який врятував 800 євреїв від нацистів.

Його ім’я внесено до списку «Праведників народів світу» ізраїльського меморіалу Яд Вашем в 2013 році

В ці травневі дні католицька церква на батьківщині святого Франциска Ассизького вшановувала пам’ять великого чемпіона велогонок і побожного католика Джино Барталі (Gino Bartali), який врятував понад 800 євреїв під час війни, чиє ім’я увічнене в списку «Праведників народів світу» ( “Righteous Among the Nations” ) ізраїльського меморіалу Яд Вашем в 2013 році, повідомляє catholicnewsagency.

Вшанування приурочено до 21-ї річниці відходу праведника з життя. Доменіко Соррентіно (Domenico Sorrentino), єпископ Ассизький 5 травня очолив спів Маріанського антифону “Regina Coeli” в особистій каплиці Джино Барталі в Меморіальному музеї «Ассізі 1943-1944 років». «Барталі був великим свідком віри Христової, і його подвиг допомагає нам зміцнюватися в християнській вірі і людяності, – зазначив Соррентіно. – У всіх труднощах сьогодення Барталі простягає нам руку допомоги, надихаючи нас своїм духовним подвигом, мужністю і великою вірою».

Під час війни Джино Барталі широко користувався своєю славою чемпіона велоспорту, щоб підтримати італійський Опір і допомогти його загонам в порятунку життів більше 800 італійських євреїв. Користуючись велосипедними тренуваннями в якості прикриття, Барталі доставляв фотографії та підроблені документи з Флоренції в монастирі Францисканського ордену, допомагав ховати євреїв серед ченців, а також займався доставкою важливих наказів, інструкцій та інших документів італійського Опору.

Барталі також служив зв’язковим в «Ассизькій мережі» – підпільній організації католицького духовенства, що займалася сховом євреїв в монастирях і обителях під час Другої світової війни. Він часто перевозив євреїв з монастирських сховищ у Швейцарські Альпи в своєму фургоні з секретним відсіком, який він буксував на велосипеді. Якщо його зупиняли на дорозі для перевірки, він говорив, що важкий причіп служить тренувальним навантаженням. Великий чемпіон і двічі переможець турніру «Тур де Франс» ховав єврейську сім’ю в підвалі свого будинку заради порятунку їхніх життів, за свідченням одного з тих, хто вижив.

Завдяки його широкій популярності, як кращого велогонщика Італії передвоєнного періоду, фашистська поліція і німецькі патрулі пропускали його без перевірок, щоб не гнівити численну армію його фанатичних уболівальників. Проте, одного разу він все ж був затриманий і потрапив на допит в нацистську службу безпеки та італійську військову поліцію RSS. Там його життя висіло на волосині, однак Барталі проявив мужність і холоднокровність, ні в чому не зізнався і зумів розвіяти підозри. Однак навіть після війни він мало і неохоче розповідав про свої подвиги. «Що добре зроблено, про те не можна базікати, – любив повторювати герой. – Є такі медалі, які прикрашають душу, а не куртку ».

Барталі одружився в 1940 році і став батьком трьох дітей. Він помер у 2000 році у віці 85 років, не переживши серцевий напад після операції шунтування аорти. Останній раз він долучився до святих таїнств за 10 днів до смерті. «Барталі був глибоко і щиро віруючою людиною, не приховував своєї побожності на публіці, і став одним з високо шанованих Ватиканом спортсменів, – говорить некролог в газеті Guardian, написаний Тімом Хілтоном. – Він заслужив особисті благословення трьох пап. Він завжди зберігав символи віри в готельних номерах, коли приїжджав на турніри Джиро [д’Італія] і Тур де Франс. Його слава в народі була настільки велика, що діти в літніх таборах зустрічали його благочестивими псалмами під керівництвом священиків, коли він проїжджав повз них на велосипеді ».

У періоди між поїздками на змагання, Барталі жив у Флоренції, однак при цьому завжди мав глибоку прихильність до святинь Ассізі, куди часто приїжджав, легко покриваючи відстань в 160 км. У 1937 році Барталі прийняв статут Ордену братів Пресвятої Діви Марії з гори Кармель (кармелітів), і збудував каплицю в пам’ять свого брата, який загинув в автомобільних гонках роком раніше. Каплицю освятив кардинал Еліа Далла Коста (Elia Dalla Costa), архієпископ Флорентійський.

Джерело – www.rodyna.org.ua