Різдвяне привітання
Ми знаємо, що Святе Сімейство шукало житло, і що родичі у Віфлеємі не прийняли їх. Від невдалого пошуку їх вже переслідував смуток, коли все ж таки у сараї на краю села з розумінням та любов’ю прийняли Йосипа та Марію, яка в нічній тиші народила на цей видимий світ до цього часу невидимого святого Сина Божого – Ісуса.
Тоді Бог дав нам свій найбільший дар, але не нав’язує нам його. І з тих пір Він посилає Його туди, де його чекають, де його приймають, де Він і сьогодні приносить радість та мир. На жаль і відтоді є люди, які не хочуть його, стоять проти нього тому, що чіпляються за свої гріхи; хоча вони можуть дати тільки миттєву насолоду, вони насправді втрачають внутрішній спокій, щастя, і їхнє життя стає дедалі безнадійнішим.
У Біблії ми бачимо гарні приклади прийняття Бога, котрий наближається, але найгарнішим є приклад дівчини з Назарету, адже Марія всупереч першій Єві сказала повне “так” (амінь) на прекрасний план Бога: “Нехай буде мені згідно з твоїм словом.” Цим Маріїним “нехай буде” розпочалося земне життя Ісуса. У такий спосіб життя Бога поєдналося з життям людини – і Бог має цю мету з усіма. Подібним чином Він хоче осягнути усіх людей, адже наші стосунки з Богом надалі вже не діють на основі спорідненості. Пізніше Ісус казав, що той, хто хоче з ним створити близькі, глибокі стосунки, чи буде йому він братом або мамою, не залежить від кровної спорідненості, а від того, наскільки ця людина з живою вірою каже повне “так” на Божий план, на Божу волю щодо неї. І сьогодні життя людини починає оновлюватись, ставати вільним, зцілюватись, коли вона з живою вірою каже амінь на Божу волю, коли вона відрікається від власної волі і каже амінь на Божий задум. І цим людина, власне, голосує за або проти життя. Ми бачимо це на позитивному прикладі трьох мудреців зі Сходу та на негативному ставленні Ірода. Протягом всього свого діяння Ісус спонукає своїх учнів до такого рішення, щоб вони прийняли любов Бога, яку він сам ідеально представляє, щоб вони вибрали Його і щоб безумовно довіряли йому. Оскільки Він з повною повагою до нашої свободи бажає, щоб ми приймали рішення від серця. Є тільки одна важлива умова зустрічі з ним, умова його прибуття/народження у нашому серці: наше покаяння. Це ніхто не може зробити замість нас. Як би далеко хтось не був від нього, яким би великим грішником він би не був, якщо він з покаянням, відвернувшись від своїх гріхів, і з вірою звернеться до Ісуса, Спасителя, він пережиє таке диво, яке пережив лідер митарів, Закхей, або злочинець праворуч. У Господа Ісуса одразу ж є прощення і навіть небесний дар.
Отже, радість Різдва може збутися у будь-який час року, тільки нехай грішник покається, і тоді, ми чули, яка велика радість на цілому небі. Той, хто чекає його з живою вірою, через Євхаристію може його прийняти, так само як Марія, хоч би яким бідним сараєм не була його душа до цих пір. І сьогодні Ісус народжується у світ, туди, де кажуть “так” життю, і рішуче “ні” культурі смерті. Щастя пастухів і сьогодні можуть відчути ті, хто вірить ангелам Божим, Божим провісникам, і слухають їхнє слово. “Слава во вишніх Богу і на землі мир людям доброї волі.” Подяка і хвала всім тим, хто і сьогодні дає про це гарне, вірогідне свідчення!