З понеділка, 23 листопада 2020 р., в Брюховичах біля Львова, тривають спільні реколекції єпископатів латинського та візантійського обрядів України, що відбуваюьтся у стінах Вищої Духовної Семінарії Львівської Римсько-Католицької Митрополії. Єпископи поділились своїм досвідом та переживанням цьогорічних реколекцій.

Єпископ Віталій Кривицький, ординарій Київсько-Житомирскої дієцезії зауважив, що цьогорічні реколекції мають незвичний формат, оскільки багато співбратів у єпископстві переживають їх в онлайн-трансляції, але «це також дає нам можливість відчути себе разом, разом молитися, разом чути одне Слово і роздумувати над ним. І вважаю що цьогорічні реколекції є допомогою і потребою кожного з нас та цілої Церкви і сподіваюся, що роздуми за які ми дуже вдячні єпископу Миколі Лучку, будуть спроможні об’єднати нас, щоб ми відчували себе Церквою одного духа і одного серця… Молимося, щоб ці реколекції стали оазисом та силою, яка дасть нам здібність щоб ми чули Бога і виконували Його волю».

«Якщо переживаєш реколекції це завжди щось нове – сказав єпископ Леон Дубравський, ординарій Кам’янець-Подільської дієцезії. – Реколекції мають відновити нас. Потрібно, щоб духовна людина відновлялась та преображалась. Це так як зі святими, вони віднайшли постійний контакт з Богом. І ми під час реколекцій робимо щось подібне. Реколеції потрібні для того, щоб нас на цій землі робити більш святими, приближати до Бога… Реколекції потрібні кожному з нас, бо вони омолоджують мене, дають новий заряд, ніби ти отримуєш крила, так як ангели. Після добре пережитих реколекцій хочеться літати.»

Цьогорічний реколектант, єпископ Микола Лучок керує до єпископів слово про милосердя. Впустити Бога до своїх страждань, щоб стало місцем благословення закликав своїх слухачів.

«Своє милосердя Бог дарує людині, яка втратила життя в повноті любові – зазначив єпископ Микола. – На мою думку Боже милосердя пов’язане з тим, що Бог має для нас повноту любові і повнота любові – це життя де вже не має страждання. Людина живе зараз посеред страждання, посеред гріха, і Милосердя це є діяння Бога скероване на те, щоби зранену, поневолену людину віднайти, визволити, вилікувати і провадити її у стражданнях. Тобто милосердя це вхід Божої благодаті в місце страждань… Якщо ми (єпископи) не будемо наповнені Божим милосердям, то ми не будемо правдивими пастирями, не зможемо ретранслювати милосердя Отця Небесного. Адже люди, котрі тягнулися до Ісуса, вони бачили цю милосердну любов, вони бачили Ісуса, який молиться: «Отче прости їм, бо не знають що чинять», доторкається хворих, знедолених, біснуватих – і так само мав би жити я, якщо я пастир з’єднаний з Ісусом. Ця тема милосердя стосується нас, пастирів, щоб ми проникнули цим милосердям, щоб з нашого серця це милосердя випливало – зі слів, з погляду, з нашого життя».

Нагадаємо, що цього року реколекції для єпископів проголошує єпископ-помічник Мукачівської дієцезії о.Микола Лучок ОР. Темою конференцій єпископ-домініканець обрав Милосердя.

З огляду на карантин через епідемію COVID-19, владики Української Греко-Католицької Церкви беруть участь у реколекціях за посередництвом інтернет-трансляції.

Автор : Олександр Кусий

Джерело – www.rkc.lviv.ua