Про святого пророка Іллю як приклад поєднання споглядально-молитовного та діяльно-активного життя говорив Святіший Отець, повернувшись до циклу повчань, присвячених молитві.

Стаючи перед Богом з молитвою, зможемо повернути мир і спокій також і тоді, коли почуваємося під загрозою. Прикладом цього є пророк Ілля, молитовному досвідові якого Папа Франциск присвятив свої роздуми, якими він поділився з паломниками, що в середу, 7 жовтня 2020 р., зібралися в залі Павла VI у Ватикані. Саме там, з огляду на дощову погоду, а не на внутрішньому подвір’ї Апостольського палацу відбулася загальна аудієнція.

Після літньої перерви та циклу катехиз на тему оздоровлення світу, пораненого наслідками пандемії, він відновив повчання, присвячені молитві. Цього разу в центрі уваги була «одна з найзахоплюючих» постатей Святого Письма – пророк Ілля, який «переступив за межі своєї епохи», тож зустрічаємо його також і на сторінках Євангелії, а саме – в розповідях про Переображення.

Таємнича постать з криштальною вірою

Святіший Отець зазначив, що у Біблії Ілля з’являється у «таємничий спосіб», і так само відходить. Виходець з якогось маленького поселення, був узятий на небо вогняною колісницею… Людина без точно відомого походження і кінця… Святе Письмо говорить про нього, як про мужа «криштальної віри», в імені якого, що може означати «Ягве є Богом», міститься таємниця місії.

«Таким він залишиться на все життя: найчесніший муж, нездатний до дріб’язкових компромісів. Його символом є вогонь, образ очищаючої могутності Бога. Він першим буде підданий серйозному випробуванню та залишиться вірним. Він є прикладом всіх людей віри, яким відомі спокуси та страждання, але вони не зраджують ідеалу, для якого народилися», – сказав Папа.

Цінний досвід слабкості

Як зазначив далі Наступник святого Петра, життєдайними соками, якими живилося його життя, була молитва. Саме тому ця постать дуже цінується в монашій традиції. І хоч це був «Божий муж», який виступав як захисник першості Всевишнього, також і він мусів «рахуватися з власними слабкостями». Годі сказати, який досвід був йому «кориснішим»: поразка фальшивих пророків на горі Кармель чи почуття загубленості, коли стверджував, що «не є кращим від батьків наших».

«В глибині душі того, хто молиться, – сказав Папа, – відчуття власної слабкості є ціннішим від моментів вивищення, коли здається, що життя є кавалькадою перемог та успіхів. У молитві завжди так стається: молитовні моменти, коли відчуваємо піднесення, ентузіазм, і моменти молитви болю, сухості, випробування. (…) Йдеться про дійсність, яка зустрічається у багатьох інших біблійних покликаннях, також і в Новому Завіті, згадаймо, наприклад, святих Петра і Павла».

Перед Богом і назустріч ближнім

Святіший Отець вказав на те, що Ілля – це муж споглядального, і, водночас, активного життя, який цікавився подіями свого часу. Він не побоявся виступити проти царя, що убив Набота, аби заволодіти його виноградником… «Так він показує нам, що не повинно існувати дихотомії в житті того, хто молиться: слід без різниці стояти перед Господом і виходити назустріч братам і сестрам, до яких Він посилає», – мовив Папа, додаючи, що «випробувальним стендом молитви є конкретна любов до ближнього». Й, навпаки, «віруючі діють у світі після того, як помовчали і помолилися», без чого їхня діяльність була би позбавленою розпізнавання, «безцільною нервовою біганиною».

Поступ у вірі

Врешті, на сторінках Біблії бачимо, що віра Іллі також мала поступ, також і він «зростав» у молитві, вдосконалюючи її. Боже обличчя ставало для нього чіткішим у процесі шляху, аж до досягнення вершини, коли Бог явився йому не як нестримна буря, не як землетрус чи пожираючий вогонь, але як «подув легкого вітру». Саме через такий «покірний жест» Бог спілкується з Іллею, що в той момент був пророком-вигнанцем, який втратив мир.

«Бог виходить назустріч втомленій людині, людині, яка думала що програла на всіх фронтах, і цим легким бризом, цим потоком тиші, повертає у її серце спокій та мир», – підсумував Святіший Отець, додаючи, що ця історія Іллі здається написаною для нас. Бо й ми можемо «почуватися непотрібними й самотніми». І саме тоді «молитва прийде та застукає до дверей нашого серця». «І навіть коли ми в чомусь помилилися, або почуваємося під загрозою та боїмося, повернувшись до Бога з молитвою, немов чудо, повернуться спокій та мир», – сказав Папа.

Джерело – www.vaticannews.va