Для мене є радістю, що Святіший Отець дав відповідь на моє прохання, яке я надіслав йому кілька років тому, і призначив єпископа-помічника у Мукачівську Римо-Католицьку Дієцезію: отця домініканця Миколу Петра Лучка.

Я знайомий з отцем Петром та його батьками, його сім’єю вже 24 роки. Радію, що Святіший Отець обрав такого хорошого священника, який до того ж є родом із Закарпаття, проживав тут у Мукачеві до часу вступу до ордену проповідників, знайомий з історією Закарпаття, його минулим, особливостями, розмовляє усіма необхідними для цього краю мовами, і тому зможе знайти спільну мову з українсько-, російсько-, словацько-,  а також угорськомовними вірниками.  Я дуже вдячний, що він погодився на прохання Святішого Отця і охоче йде сюди, хоча знаю, що домініканському ордену було важко його відпустити.

Протягом 24-ох років я сам виконував обов’язки єпископа у дієцезії, що вже стало виснажливим за весь цей час. Погіршення зору та інші мої слабкості також ускладнюють роботу; разом з цим я також радий служити Господу, поки Він дає мені силу для цього, але ця допомога дуже стане мені у нагоді.

На основі наших розмов, нашого знайомства я дуже сподіваюсь, що мій єпископ-помічник буде мені і хорошим братом, що зможемо разом працювати на радість та для духовного спасіння кожного вірника. Адже це є найважливішою метою: спасіння наших та довірених нам душ. На мій погляд, наші цілі, наш стиль життя дуже подібні; члени двох жебракуючих орденів напевно зрозуміють один одного. Отець Лучок Петро проводив багато реколекцій по всій Україні; це теж свідчить про його молитовність та духовність. Він з душевністю Ісуса намагається донести до людей милосердну доброту Небесного Отця. З радістю готуємось до його свячення, на яке сердечно запрошую вірників нашої дієцезії.

Maйнек Антал
дієцезіальний єпископ Мукачева