На території добра, краси і радості, яка є поруч… і це наш улюблений Синяк,- відбулися реколекції на тему: «Кого шукаєш? Що шукаєш? Відносини з Богом», які організували о. Євген Фізер та Олександр Віктор, а провів о. Микола Петро Лучок ОР. Велика їм за це подяка.

Під час реколекцій ми отримали від духовного отця поради і підтримку, бесіди, молитви і найкращий  рецепт, щоб вести життя справжнього християнина, а саме: допоміг нам вийти із духовної «дієти»; зміцнив нашу віру; розвіяв страхи; зупинив метушню і безлад нашого життя, запропонувавши час від часу перебувати у повній тиші. Адже, тиша – це мова, якою говорить до нас Бог; це сон природи. Тиша потрібна для того, щоб з «нею» ходити і слухати Бога.

Кожного дня у нас були: Служби Божі; Адорація; Сповідь і час тихої бесіди із Богом, де Бог торкався красою кожного серця і ми вигрівалися у світлі Його Божої Любові. А наші серця співали радістю і ми отримали захист і силу.

Наша духовна лупа показувала нам щодня, що ми чисті, немов аркуш паперу для сприйняття Божого Слова.

Розпочалося найцікавіше. Настала тиша… Ми заглибилися у тихе єднання з Богом; відпочивали у тому спокої і мирі. Ми вбирали красу і радість із пісні птахів, від тихих гірських  схилів. Ми почали втихомирювати серця, слухаючи музику Небес.

А на другий день почало налагоджуватися наше духовне спілкування. У передранішній тиші ліс ще дрімав, коли дехто з нас почав практикувати почуте. І це було прекрасно!

Ми шукали пізнання, шукали Бога… і цей пошук завжди у нас є. Найкращим для нас у житті наставником і приятелем є Ісус Христос. Бути Його учнем – це спосіб життя. Навчання і Бог є завжди всередині кожного з нас від народження. Тільки потрібно знаходити те місце, де є діалог із Богом.

Особисті стосунки з Богом повинні завжди наповнюватися, щоб стресові ситуації і негативні моменти не давали пустоту у нашому серці, що в свою чергу приводить до зранення… І цю рану можна і потрібно зцілити. Це процес, який випливає з відносин з Ісусом Христом. Коли ти у фокусі поглядів інших, то ти є одним; а коли ти перебуваєш у тиші з Богом, то ти є іншим. Кожна така зустріч, в якій нашим духовним наставником є Ісус Христос, дає нам можливість служити своїм рідним і близьким, несучи їм Боже Слово; формувати небо в середині нас і серед нас – це стан любові, миру, спокою та радості; вдосконалювати своє поле щоденної дисципліни – після чого наш килим радості наповнюється новими кольорами і настає час для глибоких взаємин із Ісусом Христом. Наші духовні запитання свідчать про те, що ми думаємо про Бога.

Ще була розкрита молитва 4-рьох «М», яка включає в себе: 1) мету; 2) місце зустрічі; 3) мінімум; 4) метод.

1) Мета в молитві – для чого мені особисті стосунки з Ісусом Христом? Чи хочу слухати Ісуса Христа? Ранішні молитви з Богом дають насиченість пережитому дню, а вечірні молитви складаються з подяки Богові; пробачення за щось; пробачення когось; виправлення: що саме я маю робити та необхідного проведення внутрішньої інвентаризації для покращення завтрашнього дня. І все це впливає на наше життя.

2) Місце зустрічі – знаходимо спеціальне виділене місце для того, щоб бути разом із Богом: вдома , на роботі, в дорозі, на відпочинку і т.д. Бо без спілкування стосунки не розвиваються. А Бог для нас є найближчим.

3) Мінімум – час.

4) Метод слухання – це кожного з нас спосіб стосунків з Ісусом Христом. Якщо людина хоче шукати спосіб зустрічі з Ісусом Христом – вона знайде цю можливість, а якщо людина цього не хоче, то знаходить причину. Слухання діє, щоб людина прийняла все від Бога. Бо коли людина не чує голос Бога, вона чує голос брехуна-порушника. І Бог ніколи не карає. Коли людина не слухає Бога, то вона сама себе карає – стає катом. Потрібно випрацювати звичку у слуханні Бога – молитва на протязі дня; читання Євангелія; Служба Божа; сповідь; святе Причастя; адорація. Розмовляти з Богом і слухати, слухати, слухати…, що говорить Бог.

Потрібна свідома співпраця з Божою благодаттю. Ми ранимось у стосунках (особистих, сімейних, родинних, робочих, дружніх). Зцілення теж відбувається у стосунках, а самолікування не працює. Для лікування потрібні умови: реабілітація – підтримка, а не інтелектуальне насичення. Любов – це ліки. Із Любові ти черпаєш сили – це черпання сили із відносин з Богом до тебе, – коли нема засудження і критики. Ми творимо простір для лікування через зрілість. Людина зцілюється, коли лікує інших. Для зцілення потрібна робота над собою.  Будь-які страхи проходять, коли ти знаєш куди ти повинен рухатися. Коли є проблема в іншій людині, яка торкається тебе і тобі це не подобається, то тобі потрібно в першу чергу працювати над собою.

Є така ФОРМУЛА  ЛЮДСЬКОГО ЩАСТЯ, яка працює:

1) Слухаю Бога.

2) Думаю і усвідомлюю.

3) Приймаю рішення.

4) Рухаюся далі.

5) Дію.

Все це виробляє звичку… і треба трішки почекати – набратися терпіння і можна побачити розвиток – інвестиції щоденного життя.

Коли людина хоче розвиватися, то якась її частина не хоче цього. З’являється опір – стан, який є постійно і який приходить від ворога – ця дія є дуже сильна. Потрібно прорватися через цей опір. Звертаючись до Ісуса Христа, опір зникає: негативні думки розбігаються і приходять ідеї. Ці старання – вихід із «цього стану» має свою нагороду – духовну насолоду. Коли людина духовно насичена, вона перестає думати що про неї думають інші. Людина, яка живе в критичній ситуації має вихід: ЧЕРЕЗ БОГА, З БОГОМ, У БОЗІ.

Найважливіша добра новина полягає в тому, що вона є в тобі, – що ти можеш змінити себе. Вершини духовного успіху здобуваються щоденним наполегливим виконанням того, що Бог говорить. Зуміймо слухати Бога! За кожною ситуацією є Божа благодать, безцінне благословення. І до цієї благодаті можна прийти через велику довіру до Бога. Ти вибираєш! Вибір за тобою! Влада є в твоїх руках для покращення твого життя.

Довганич Вікторія