Бог з любові може провадити нас навіть і через випробування, але ніколи нас не покине. Думками про це поділився Святіший Отець у черговій катехизі про молитву «Отче наш», роздумуючи на її третім проханням.

Бог не є двозначним і не ховається за загадками, Він не спланував майбутнє світу в нерозбірливий спосіб. Переходячи до роздумів над черговим проханням з Господньої молитви, що звучить: «Нехай буде воля Твоя» під час зустрічі з паломниками, які в середу, 20 березня 2019 р., зібралися на площі Святого Петра на загальну аудієнцію, Папа Франциск, наголосив на тому, що дбання людини про світ випереджене «невтомним дбанням Бога про людину та світ».

Прийшов спасти те, що загинуло

Для ілюстрації цього ствердження Святіший Отець навів євангельську розповідь про митаря Закхея, грішника, який виліз на дерево, щоб побачити Ісуса, «але не знав, що набагато раніше Бог вирушив у дорогу, щоб його розшукати». Прибувши на це місце, Ісус сказав: «Закхею, злізай швидко, бо сьогодні маю бути в твоїм домі», – та додав: «Син Чоловічий прийшов, аби відшукати та спасти те, що загинуло».

«Ось якою є Божа воля, про здійснення якої ми молимося. Якою є Божа воля, втілена в Ісусі? Шукати й спасати те, що загинуло. І ми на молитві просимо, аби ці пошуки Бога увінчалися успіхом, щоб Його загальний задум спасіння сповнився у нас самих та в усьому світі», – сказав Наступник святого Петра, заохочуючи замислитися на тим, що означають слова про те, що Бог мене шукає.

Щоб усі спаслися

«Бог не є двозначним, не ховається за загадками, Він не розпланував прийдешнє світу в нерозбірливий спосіб. Ні, Він є зрозумілим. Якщо не збагнемо цього, то ризикуємо не зрозуміти значення цього третього прохання з молитви “Отче наш”», – вів далі Папа, наголошуючи на тому, що в Святому Письмі знаходимо чимало свідчень про позитивне наставлення Бога щодо світу. У Катезизмі Католицької Церкви можемо знайти чимало цитат, які засвідчують цю «вірну й терпеливу Божу волю».

У світлі слів святого Павла з першого Послання до Тимотея: «Бог хоче, щоб усі люди спаслися та осягнули пізнання істини», – Святіший Отець підкреслив, що можемо не сумніватися в тому, що спасіння людей, спасіння кожного з нас, і є Божою волею. І для цього Він «стукає до нашого серця Своєю любов’ю».

Не як раби, але як діти

Отож, як зауважив Папа, коли проказуємо: «Нехай буде воля Твоя», ми не повинні «услужливо схиляти голову, як невільники», бо Бог прагне, щоб ми були вільними. Зрештою, молитва «Отче наш» – це молитва синів і дочок, а не рабів. Тож горе нам, якщо «проказуючи ці слова, зводимо плечима на знак капітуляції».

«Навпаки, це молитва, сповнена гарячого уповання на Бога, Який прагне нашого добра, життя та спасіння. Це мужня, а також войовнича молитва, бо у світі існує чимало, надто багато реальностей, які не відповідають Божому задумові», – сказав Святіший Отець, підкреслюючи, що «Бог прагне миру».

Гідний нашого довір’я

За словами Наступника святого Петра, молитва «Отче наш» розпалює в нас таку ж любов, яку до волі Отця мав Сам Ісус, полум’я, «яке спонукає перетворювати світ любов’ю». Християни, за його словами, не вірять у «невідворотну долю», у вірі християн немає «нічого здогадного», але «спасіння, що очікує на те, щоби проявитися в житті кожної людини та сповнитися у вічності». Тож якщо молимося, то задля віри в те, що «Бог може і хоче перемінити дійсність, перемагаючи зло добром», а тому «є сенс вірити такому Богові також і в годину найважчих випробувань».

Щось схоже, як зауважив Папа, відбувалося з Ісусом під час молитви в Гетсиманії на початку страстей. Розчавлений злом світу, Він з довірою вручається «океанові любові волі Отця». «Також і мученики, переживаючи випробування, шукали не смерті, але того, що після смерті – воскресіння. Бог з любові може привести нас на важкі стежки, до досвіду ран і болючих колючок, але ніколи нас не покине», – наголосив Святіший Отець, додаючи, що для віруючого «це більше, ніж надія, це – впевненість».

Джерело – www.vaticannews.va