Дорогі брати і сестри, доброго дня!

Євангеліє цієї неділі (див. Мк 9, 38-43.45.47-48) показує нам надзвичайно повчальний епізод із життя Ісуса та Його учнів. Апостоли помітили, що один чоловік, який не належав до громади послідовників Ісуса, Його іменем виганяв бісів, і захотіли заборонити йому це чинити. Йоан, сповнений ентузіазму, характерного для молодої людини, розповідає про цю справу Вчителеві, шукаючи Його підтримки; але Ісус, навпаки, відповідає: «Не бороніть йому. Немає бо такого, хто робив би чуда моїм ім’ям і міг би незабаром мене лихословити. Бо хто не проти нас, той за нас» (вв. 39-40 ).

Йоан та інші учні не сприймають події, яка не вписується в їхні схеми – у цьому разі йдеться про вчинок, безумовно добрий, але вчинений людиною «ззовні», з-поза кола послідовників. Ісус же, навпаки, виявляється дуже вільним, цілковито відкритим до свободи Божого Духа, Який у Своїй дії не скутий ніякими межами чи перепонами. Ісус хоче навчити Своїх учнів, також і сьогоднішніх, цій внутрішній свободі.

Він змушує нас зосередитися, подумати про цей епізод і вдатися до іспиту сумління. Ставлення учнів Ісуса дуже людське, дуже поширене, і ми можемо помітити його у християнських спільнотах усіх часів – напевно й у самих себе. Справді, у добрій вірі завзято хотілось би боронити автентичність певного досвіду, захищаючи засновника або лідера від брехливих наслідувачів. А з іншого боку, тут виникає страх «конкуренції» – і це погано: впавши у страх конкуренції – наприклад, що хтось може перехопити нових послідовників, – неможливо оцінити добро, яке роблять інші; такі настрахані запевняють, що все воно недобре, бо ж «це не наше». Це форма егоцентризму, зосередженості на собі. Саме у цьому прихований корінь прозелітизму. А Церква, як сказав Папа Бенедикт, зростає не завдяки прозелітизму, а через свідченнях іншим силою Святого Духа.

Велика Божа свобода, нам дарована, – це виклик і порух змінити нашу поведінку й наші стосунки. Це заклик, із яким Ісус звертається до нас сьогодні. Він закликає не думати в категоріях «друг / ворог», «ми / вони», «тутешній / тамтешній», «моє / твоє», а йти далі, щоб відкрити свої серця, щоб визнати присутність і дію Бога навіть у найнезвичніших і найнепередбачуваніших сферах і людях, які не належать до нашого оточення. Ідеться про те, аби звертати більше уваги на щирість вчиненого добра, краси й правди, а не на імена й походження тих, хто це чинить. І – як нам підказує закінчення сьогоднішнього Євангелія –замість того, щоб судити інших, потрібно перевірити себе й «відітнути» без вагань усе, що може звести на манівці слабких у вірі.

Нехай же Діва Марія, зразок слухняного прийняття Божих несподіванок, допомагає нам розпізнавати знаки присутності Господа серед нас і виявляти Його там, де Він показує Себе, навіть у найнесподіваніших і незвичайних ситуаціях. Нехай навчить нас любити нашу спільноту – без ревнощів і сторожкості – та завжди бути відкритими до широких горизонтів дії Святого Духа.

[Після молитви]

Дорогі брати і сестри!

Я висловлюю солідарність із мешканцями острова Сулавесі в Індонезії, які постраждали від потужного цунамі. Молюся за померлих – на жаль, їх багато – за постраждалих і за тих, хто втратив домівки та працю. Нехай Господь втішає їх і підтримує зусилля тих, хто намагається полегшити їхні страждання. Молімося разом про наших братів на острові Сулавесі: «Радуйся, Маріє…»

Сьогодні в Марселі був проголошений блаженним Жан-Батіст Фук, дієцезіальний священик, який усе життя служив парафіяльним вікарієм. Добрий приклад для кар’єристів! Він жив на межі ХІХ та ХХ століть, сприяв численним благодійним і соціальним ініціативам, спрямованим на благо молоді, літніх, бідних і хворих людей. Нехай приклад і заступництво цього апостола милосердної любові підтримують нас у прагненні прийняти найслабших, найстражденніших і поділитися з ними необхідним. Оплески новому блаженному Жанові-Батістові!

Я з любов’ю вітаю всіх вас, римлян і паломників із різних країн. Зокрема, вітаю вірян із Кальпе (Іспанія), групу мерів та управлінців із Зальцбурзького регіону й міжнародну делегацію глухих людей із нагоди Всесвітнього дня глухих. Вітаю членів спільноти святого Егідія з Кампаньї, молодь руху «Шалом» з Фучеккіо, вірних з Фоджа й Рапалло.

Зичу всім доброї неділі. Будь ласка, не забувайте молитися за мене. Смачного – і до побачення!

Франциск, Папа
Ватикан, площа святого Петра
30 вересня 2018

Переклад КМЦ за vatican.va

Джерело – kmc.media