У четвер, 10 травня 2018 р., Папа Франциск здійснив подорож до центральноіталійського регіону Тоскани, де відвідав дві спільноти: Номадельфію – спільноту-селище практикуючих католиків, члени якої живуть на зразок спільноти первісної Церкви, описаної в Діяннях Апостолів, та Лопп’яно – міжнародне містечко Руху Фоколярів, засноване 1964 року його ініціаторкою К’ярою Любік.

Понад 7000 тисяч вірних на зустрічі з Папою

Коли Святіший Отець прибув гелікоптером ВПС Італії до Лопп’яно, його привітали провідники Фоколярів Марія Воче та її заступник Хесус Моран, як також місцевий єпископ. На спортивному майданчику його чекали понад 7 тисяч членів Руху, яких він вітав, проїжджаючи папамобілем до санктуарію Пресвятої Богородиці Марії. Помолившись перед образом Богородиці з Дитям, Папа прибув на зустріч зі святковим збором, який ще від ранку очікував його приїзду.

Привітальне слово Голови Руху Фоколярів

Зустріч розпочалася з вітального слова Марії Воче, Голови Руху, наступниці його засновниці К’яри Любік. Вона представила харизму та різні напрямки діяльності Фоколярів, зазначаючи, що це містечко є «лабораторією життя, тренувальним залом будування єдності в різноманітності».

«Нашим прагненням є, аби кожен, хто відвідує це містечко, знаходив тут домівку, родину, матір – Пресвяту Марію!» – сказала пані Воче, представивши «Божих волонтерів», які тут формуються, щоб ставати «ремісниками миру, аби перемінювати суспільство зсередини» та 10 формаційних закладів, що діють в цитаделі.

Запитання мешканців Лопп’яно

Далі Святіший Отець відповів на запитання, які йому поставили представники спільноти. Перше стосувалося того, як переживати сучасні обставини після періоду заснування, прожитого разом з К’ярою Любіч, відповідаючи на яке Папа використав два поняття з Послання святого Павла до Євреїв: щиросердечність і витривалість.

«Не заолишайте своєї щирості, за яку чекає велика винагорода. Ви потребуєте лише витривалості, аби, виконуючи Божу волю, здобути те, що було обіцяне», – сказав Святіший Отець, пояснюючи, що ці два поняття слід розглядати в контексті пам’яті, адже людина без пам’яті починає вмирати. Він підкреслив, що дерево приносить плоди, коли має коріння: «Тож, якщо ти не маєш пам’яті, ти є викоріненим, тоді не буде плодів».

У Лопп’яно нема периферій

Одне із запитань було про те, який свіжий та креативний внесок можуть зробити формаційні заклади й акадамічна установа, як університет «Sophia», в будування оновленого лідерства. Папа вказав на досвід «спільного прямування вперед», як на стиль, притаманний членам спільноти Лопп’яно:

«Програми формування розцвіли у Лопп’яно в світлі харизми єдності, – зауважив він, – духовне формування до різних покликань, професійне формування та приготування до економічної й політичної діяльності, формування діалогу в його різних екуменічних і міжрелігійних вираженнях і з людьми інших переконань, культурне та церковне формування. Все це – на служіння всім, з поглядом, який обіймає все людство, починаючи від тих, які, певним способом, відсунуті на периферії існування. Лопп’яно, натомість – це відкрите місто, це місто, яке виходить назустріч. У Лопп’яно немає периферій».

Іншим ключовим словом, на яке вказав Святіший Отець, є «близькість». За його словами, «неможливо бути християнином, не стаючи ближнім». Адже близькість – це те, що «зробив Бог, посилаючи в світ Свого Сина».

Креативна вірність

Третє запитання знову повернулося до теми актуалізації місії спільноти в контексті нової євангелізації та необхідності відповісти на виклики нашого часу. В цьому контексті Папа закликав підвести погляд вгору, дивлячись на майбутнє, яке починається сьогодні, з «довірливою вірністю» та «великодушною креативністю».

«Історія Лопп’яно, – сказав він, – лише починається. Це мале зернятко, вкинуте в борозну історії, яке вже буйно проросло, але ще повинно міцно вкоренитися та принести суттєві плоди на служінні місії звіщення та втілення Ісусового Євангелія, якою Церква покликана жити. Й це вимагає покори, відкритості, спільних зусиль та здатності ризикнути».

Викликом, за словами Святішого Отця, є «креативна вірність», яка полягає в тому, щоб «бути вірними початковому натхненню, й, водночас, відкритими на подих Святого Духа, сміливо ступаючи на нові дорогі, які Він вказує». Як приклад такого наставлення Папа запропонував Пресвяту Богородицю, яка під час весілля в Кані Галилейській, взяла ініціативу в Свої руки: «Бо Вона – вірна й креативна жінка, смілива й відверта, терпелива й та, що вміє переносити труднощі».

Джерело – uk.radiovaticana.va