Особиста зустріч з Ісусом полягає в тому, щоб дозволити Йому пізнавати нас, але й ми покликані пізнавати Його. Такими думками Папа Франциск поділився перед проказуванням молитви «Царице Неба» в неділю, 22 квітня 2018 р., зазначаючи, що літургія під час пасхального періоду допомагає нам відкривати нашу ідентичність «учнів Воскреслого Господа».

Діяння святих Апостолів розповідають про те, як святий Петро відкрито заявляє, що довершене ним оздоровлення паралітика, про яке говорив увесь Єрусалим, відбулося «іменем Ісуса». «В цьому оздоровленому чоловікові відображений кожен з нас, наші спільноти», – сказав Святіший Отець, пояснюючи, що кожен може оздоровитися від різних форм «духовних недуг», таких як амбіційність, лінивство, гординя, якщо «погодиться з довір’ям віддати своє життя в руки Воскреслого Господа».

Але Ким є Христос, Який оздоровляє, і в чому полягає це зцілення? Відповідь знаходимо в уривку з Євангелії від Івана, де Ісус каже: «Я добрий пастир. Добрий пастир життя своє віддає за вівці». «Це самовизначення Ісуса не можна применшувати до емотивних навіювань, що не мають конкретних наслідків! Ісус зціляє через Своє буття пастирем, що віддає своє життя», – наголосив Папа, зазначаючи, що даючи Своє життя за нас, Ісус немовби каже кожному з нас: «Твоє життя настільки цінне для мене, що для його спасіння я віддаю цілого себе».

В цьому ж уривку, за словами Наступника святого Петра, знаходимо згадку про умови, за яких Ісус може оздоровити нас та зробити наше життя радісним і плідним: «Я – Пастир добрий. І Я знаю своїх, і Мої знають Мене; як знає Мене Отець, так і Я знаю Отця». «Ісус не говорить про інтелектуальне знання, але про особисті взаємини, про вподобання, взаємну ніжність, що є відображенням внутрішніх взаємин любові між Ним та Отцем», – пояснив Папа, додаючи:

«Наставленням, через яке здійснюються живі стосунки з Ісусом є дозволити Йому нас пізнавати. Не замикатися в собі. Відкритися Господеві, бо Він мене знає. Він є уважним до кожного з нас, до глибини знає наше серце: знає наші позитивні риси та вади, проекти, які ми здійснили, та сподівання, що зазнали розчарувань. Але Він приймає нас такими, якими ми є, навіть з нашими гріхами, щоб простити їх та оздоровити, з любов’ю провадить нас, щоб ми могли пройти навіть непрохідними стежками, не загубивши життя».

Але, як зауважив далі Святіший Отець, ми, у свою чергу, «покликані пізнавати Ісуса». Це включає «зустріч з Ним, яка викликає бажання іти за Ним, полишивши наставлення самодостатності, щоб ступати на нові шляхи», які Він нам вказує. «Коли в наших спільнотах остигає прагнення жити взаєминами з Ісусом, слухати Його голос та вірно йти за Ним, то неминуче переважатимуть інші способи мислення та життя, що не є послідовними з Євангелієм», – підсумував Папа, побажавши:

«Нехай же Марія, наша Мати, допоможе нам розвивати дедалі тісніші стосунки з Ісусом. Відкритися Ісусові, щоб Він увійшов у нас. Ще сильніші взаємини, бо Він воскрес! І так зможемо йти за Ним протягом всього життя. Нехай же в цей Всесвітній день молитви за покликання Марія заступається за нас, аби численні люди великодушно й з витривалістю відповідали Господеві, Який кличе залишити все задля Його царства».

Після проказування молитви «Царице Неба», Святіший Отець звернувся із закликом щодо ситуації в Нікарагуа, після чого присвятив кілька слів Дневі молитви за покликання, який відзначався на тему: «Почути, розпізнати Господнє покликання та жити ним».

«Дякуймо Богові за те, що не перестає пробуджувати в Церкві історії любові до Ісуса Христа, на прославу Його величі та на служіння ближнім, – сказав він. – Сьогодні особливо дякуємо за нових священиків, яких я висвятив якийсь час тому в базиліці Святого Петра. І просімо в Господа, щоб посилав багатьох робітників трудитися на Його ниві, і щоб помножував покликання до богопосвяченого життя та християнського подружжя».

Четверо з нововисвячених священиків стояли в цей момент біля Папи, який запросив їх привітати та поблагословити вірних, зібраних на площі.

Джерело – uk.radiovaticana.va